З засїдань Руского клюбу в радї державній.

[Комунікат клюбу]

I.

На нарадї послів руских, котра відбула ся у Львові дня 6 н. ст. цвітня, запали слїдуючі ухвали:

Посли рускі завязують рускій клюб посольскій, припоручаючи заразом п. Романчукови виготовленє проєкту проґрами а п. Телишевскому проєкту реґуляміну клюбового.

Обговорюючи і розбираючи становище, яке послам руским в радї державній заняти випадає, згодили ся всї присутні на слїдуючі засади:

Супротив правительства займуть рускі посли становиско приязно вижидаюче, супротив репрезентантів народу польского, взглядно их клюбу, будуть уникати провокацій і рекрімінацій, а старати ся будуть о те, щоби дорогою приязнїйших взаємин межи обома клюбами скорше і лекше довести до заспокоєня потреб і жадань руского народу. Особливо в справах, дотикаючих цїлого нашого краю, уважають для загальних єго интересів порозумінє обох клюбів потрібним. Зі всїми иншими партіями і клюбами парляментарними будуть старати ся удержувати приязні відношеня.

Вкінци переведено загальний подїл працї.

На тім засїданю явили ся всї посли, крім па. Мандичевского і Охримовича, з котрих першій ще наперед, другій пізнїйше свою неприсутність вияснили.

ІІ.

На засїданю у Відни дня 9 н. ст. цвітня 1891, на котрім були всї посли, потверджено провізоричні ухвали попередного засїданя, именно розібрано ще раз справу становиска руских послів в радї державній. Вкінци клюб уконституував ся дефінітивно, вибираючи головою клюбу п. Романчука, секретарем п. Телишевского, а до переговорів з иншими клюбами комісію зложену з голови клюбу і о. Мандичевского.

ІІI.

На засїданю з 15 н. ст. цвітня ухвалено в присутности всїх членів клюбу: при виборі презідії палати послів голосувати на д-ра Смольку яко предсїдателя бар. Хлюмецкого яко першого а д-ра Катрайна яко другого віце предсїдателя, а на секретаря палати визначити з руского клюбу п. Охримовича.

Дальше ухвалено зажадати від инших клюбів по одному місци для руских послів в комісіях, a спеціяльно вказати тоті комісії, в котрих Русини заступників своїх доконче мусять домагати ся. Заразом визначено провізорично: до комісії адресової о. Мандичевского, до буджетової п. Романчука, до лєґітімаційної п. Телишевского, до правничої п. Підляшецкого, до зелїзничої п. Охримовича.

ІV.

На засїданю з 18 цвітня, в присутности всїх членів окрім п. Охримовича, повизначувано дефінітивно всїх членів клюбу до всїх комісій; а то до комісії адресової (по зреченю о. Мандичевского) і до буджетової п. Романчука, до економічної (і евентуально митової) о. Мандичевского, до правничої, ветеринарійної і для закона карного п. Підляшецкого, для петиційної (і евентуально шкільної) п. Барвіньского, для лєґітімаційної, належитостевої (і евентуально податкової) п. Телишевского, для господарскої о. Брилиньского, а для промислової і зелїзничої п. Охримовича.

V, VІ, VІІ.

На засїданях з 13, 14 і 15 мая, на котрих були всї члени кромі п. Телишевского, переведено, окрім залагодженя біжучих справ, дискусію ґенеральну і спеціяльну над проєктом проґрами клюбу, уложеним послом Романчуком, а перегляненим пп. Телишевским і Підляшецким. Приняту проґраму припоручено пп. Романчукови і Підляшецкому приладити до третього читаня.

VIII.

На засїданю з 29 мая, на котрім були всї члени окрім о. Мандичевского, предсїдатель клюбу звернув увагу послів на урядовий комунікат кола польского, згадуючій о поступованю руских послів в радї даржавній, а після котрого на засїданю кола польскі посли висказували ся в спосіб, з котрого би виходило, що рускі посли перед виборами приняли на себе певні зобовязаня що-до свого поступованя в радї державній, котрих зобовязань тепер не дотримують. По переведеній дискусії, в котрій всї члени клюбу забирали голос, рішено одноголосно:

1) Позаяк після урядового комунікату кола польского деякі члени єго висказали ся в той спосіб, що посли рускі перед виборами мали зобовязати ся потреб і постулятів народу руского в радї державній не підносити, тож констатує ся з сторони клюбу руского, що подібного зобовязаня посли рускі нїколи не давали і давати не могли.

2. Клюб констатує, що як клюб в цїлости так і по одинокi члени єго суть цїлком самостійні і від нїкого, отже і від польского кола зовсїм независимі.

3. Клюб рускій стояв завсїгди і стояти буде дальше на тім становищи, що ві всїх справах належачих до компетенції ради державної має він, як всї инші посольскі клюби, зовсїм свобідну руку в поступованю своїм, в ставленю внесень і голосованю, але в добре зрозумілім интересї обох народів, руского і польского, як і цїлого краю, лежить тілько то, щоби взаїмно не обвиняти ся з причини поступованя в краю.

В виконаню тої ухвали припоручено предсїдателеви клюбу, щоби зміст єї заинтімував презесови кола польского.

Предсїдатель п. Романчук здає справу з поступованя свого в комісії буджетовій. На внесенє п. Підляшецкого рішено одноголосно: Клюб констатує, що поставленє і змодифікованє внесеня посла Романчука, дотикаючого шкільництва руского, наступило з оглядів тактичних цїлком правильно і що переведенє тої справи инакше послїдувати не могло.

Справозданя пп. Підляшецкого і Телишевского зі справ трактованих в комісіях правничій і лєґітімаційній принято до відомости.

IX.

На 9-ім засїданю в 1-го червня, на котрім були всї члени клюбу, по переведеню дискусії ухвалено проґраму клюбу в третім читаню і десиґновано бесїдників до розправи буджетової.

Програма репрезентації руского народу в Радї державній "Рускій клюб".

Стоячи при засадах, згідних з традиціями руского народу, вже в 1848 роцї висказаних Головною Радою рускою у Львові а в остатнім часї в 1890 роцї також в галицкім Соймі краєвім, посли руского клюбу в Радї державній, вірні і привязані до своєї рускої народности, до віри і обряду своїх батьків, до австрійскої держави і єї династії, рішучі борцї i за конституційний устрій і права та свободи ним запоручені, стреміти будуть до національного, політичного, культурного і економічного розвою руского народу, яко окремішної индівідуальности, особливо-ж до піднесеня руского селяньства і міщаньства, стояти будуть за повне переведенє рівноправности руского народу і за права греко-католицкої церкви, і старати ся будуть о придбанє тому-ж народови такого становища в державі, яке відповідає єго историчним і конституційним правам, єго жертвам і значіню для держави.

Яко заступники сельских громад они вступати ся будуть за піднесенє рільництва і дрібного промислу, за рівномірний і справедливий роздїл тягарів і податків, за утворенє дешевого і догідного кредиту, за практичне устроєнє шкіл народних, за удержавненє і подешевленє средств комунікаційних, за виданє добрих законів судових, за введенє скорого і дешевого поступованя судового, як і взагалї за всї такі реформи, котрі можуть поправити долю селян і маломіщан.

Члени Руского клюбу бажають мирного і приязного сожитя і співдїланя всїх народів і кляс і будуть з их заступниками трудити ся спільно в Радї державній для добра цїлої держави і єї народів. А яко заступники Галичини будуть именно, в припущеню взаїмности, в спільних справах краєвих входити в порозумінє з прочими єї заступниками, взглядно з их парляментарною репрезентацією.

Члени руского клюбу хотять кріпкого і сильного правительства, котре в рівній мірі увзглядняє всї народи і кляси, их права і дїйстні потреби, бере в свої руки посередництво межи супротивностями даючими ся вирівнати і хоронить слабшого і гнобленого. Таке правительство они і готові підпирати.

[Дѣло]