Ірляндське повстаня

Львів, 9 мая 1916.

З приводу здавленого ірляндського повстаня дотеперішні відомости треба доповнити кількома поясненями й увагами:

Перше всего про організацію "Sinn-Fein", що значить тільки, що "ми самі". Сими двома словами влучно характеризуєть cя цїлий рух. Ми самі хочемо бути всїм у нашій країнї —проч з Анґлїйцями! Отже орґанїзація національної незалежности par excellence, з максимальною програмою! Працювала ся орґанїзація на всїх полях суспільного житя. Бойкот всего анґлійського, аж до анґлїйського правительства включно. Так, не удавати ся до анґлїйських урядів і судів, тільки творити власні громадянські орґанїзації, які своїм авторитетом заступали би для Ірляндцїв авторитет державної власти. Не висилати послів до анґлїйського парляменту. І далї: творити свій промисл, свою торговлю, орґанїзувати свої фінансові сили. Словом, стати справді національною суспільністю, яка сама собі вистарчає й зовсім обходить ся без Анґлїї. А рівночасно з тим мрії про відірванє від Анґлїї, про державну самостійність Ірляндії, про незалежну ірляндську републику.

Давнїйше так виглядав весь ірляндський національний рух, аж доки Анґлїйцї не бачили ся примушеними піти на уступки і вдати ся в переговори на основі програми автономії Ірляндїї. Останні роки чули ми більше про націоналістів-автономістів і про наради над автономією Ірляндії, менше про "SinnFein". Але ся ідеї давала силу ірляндському національному рухови на ґрунтї, підготовленім нею, виростали полїтичні програми, примінені до реальних обставин.

На що числила орґанїзація "SinnFein", підносячи отсе прапор національного повстаня проти Анґлїї? Чи на те, що Анґлїя, ослаблена війною, не зуміє загасити пожару національної революції і він обхопить всю Ірляндію і в його огні згорить анґлїйське панованє? Чи сподївала ся також посторонної помочи?

Досить, що повстанє в Ірляндії дало наглядну лєкцію про межі можливости національних повстань, на які до певної міри числили обі воюючі групи держав у теперішній війнї.

При сїм треба мати на увазї, що в Ірляндії були для національного повстаня можливі найкориснїйші умови. Не була вона операційним тереном, мобілїзація не забрала їй людського матеріялу, добровільна рекрутація не була масова (проти неї власне аґітувала орґанїзація "Sinn-Fien") До того додаймо анґлїйські конституційні свободи, про які свідчить те, що повстанє можна було підготовити аж до вибуху. В кінця світова війна, отже можливо найлїпші вигляди, щоби зробити ірляндське питанє одним з питань міждержавного конфлїкту. І при тім усїм — повна нездача! Повстанє здавлено, головних провідників страчено, а решту жде непевна доля.

Яка доля жде при тім цїлий край, не відомо: чи здїйсненє автономії, щоби приєднати населенє, чи репресії, щоби залякати його. В кождім разі ірляндський національний орґанїзм дізнав поважної утрати крови; між тими, що згинули в повстаню або згинуть карою смерти, чи будуть инакше покарані, — будуть очевидно найгорячійші, найрухливійші, найенерґічнїйші національні елєменти.

Для кождого иншого з недержавних народів, який у теперішній війнї піднїс би прапор національного повстаня проти своєї дотеперішної держави, результат повстаня міг би бути тільки гірший, навіть без порівнаня гірший.

З відомої сторони нераз уже в сїй війнї іронїзовано, чому то не піднїмають ся національні повстаня на Українї, коли українські провідники хотять відірваня України від Росії?! А щоби мати підставу до такого іронїзованя, творено "лєґенду", ніби то українські полїтичні круги говорили про реальні вигляди на таке повстанє. Проти "лєґенди" ми вже мали нераз нагоду протестувати й виказувати, що се іменно тільки "лєґенда". А на питаня, — наївні чи іронїчні, — чому не встає Україна, найлїпшу відповідь дає повстанє в Ірляндії.

[Дїло]