Цикли історії

Колись Homo habilis перетворилися на Homo erectus, потім доросли до Homo sapiens. Зараз в них є геть інші проблеми, які вони вирішують в Україні. І виходить це погано.

 

 

Слова тижня

 

Кажуть, що філософ Жан-Жак Руссо вигадав фразу, яку потім приписали королеві Марії-Антуанетті. Ця мадам, коли їй повідомили, що підвладний нарід не має хліба, щоб його їсти, порадила тим підлеглим вживати тістечка. Десь так само ходили думки в голові віце-прем'єра з питань соціальної політики Павла Розенка, який повідомив: «Для жителів сільських територій перспективно в плані енергозбереження. Так, це радикальний крок, але необхідно думати над відмовою від споживання газу». Розенкові до Марії-Антуанетти далеко, як ховрахові до Ґодзілли, але цей державний службовець саме так сказав. І тепер про нього будуть згадувати не лише завдяки ідеям Розенка про субсидії для тих, хто не може виплатити «комірне» (таких виявилось десь третина населення країни), але також як про Марію, котра Антуанета. Якби Розенко більше їв, ніж говорив, то ціни б йому не було. І перейти на споживання вугілля, а ще краще торфу, віце-прем'єрові також не завадило б.

 

 

Спікер тижня

 

Андрій Парубій ніколи не був красномовним, проте в парламентських курилках у нього завжди можна було взнати про справжній перебіг подій в будівлі під скляним куполом. Зрештою деміург партії, яка потім перетворилася на «Свободу», доріс до головного крісла у Верховній Раді. Дорісши, Парубій почав бавитися у перед тим не відомі спікерам речі. «За невідвідування сесії буде просто зніматися заробітна плата», — заявив він у п'ятницю, 6 травня, на презентації основних положень змін до реґламенту парламенту. «Згідно зі статтею 94 Кодексу законів про працю України, заробітна плата виплачується працівникові за виконану роботу. Таким чином, якщо депутата не буде на робочому місці під час реєстрації, заробітна плата за цей день не буде нараховуватися», — пояснив він. Виявилося, що Кодекс про працю чинний спікер читав неуважно, бо, згідно з цим документом, за прогули не штрафують, а звільняють. Попередник Парубія на цьому посту підняв нардепам зарплату втричі. Цей вчинок Гройсмана зворохобив електорат, хоча люди, які вибирають своїх «слуг» за пачку гречки, мають тихенько сидіти біля телевізора і не варнякати про прогульників у ВР. Старе прислів'я щодо очей, які мають повилазити, бо бачили, що вибирали, є актуальним завжди.

 

 

Намісник тижня

 

Геннадій Москаль був і залишається найкрасномовнішим представником виконавчої гілки влади. Він може працювати в Криму чи на Донбасі, бути міністром чи іноді народним депутатом, але традиційно видає перли, якими тішиться вся Україна. Цього разу за допомогою соціальних мереж Геннадій Геннадійович попросився у відставку з посади голови обласної державної адміністрації. За допомогою тієї ж таки соціальної мережі прем'єр-міністр Володимир Гройсман відповів Москалю, що сам вирішить, коли намісник має стати безробітним. Потім президент України Петро Порошенко втрутився у заочну дискусію високоповажних осіб і сказав, що всі залишаються на своїх місцях, а кому і куди йти — він вирішить сам.

Ескапада Москаля була пов'язана з тим, що він не може контролювати Закарпатську митницю. Ця структура стала вже притчею, і навіть намісник пасує перед нею. Однак Геннадій Геннадійович має дуже потужного сюзерена, і спостерігати за подіями на крайньому Заході країни буде цікаво в найближчому (і не тільки) майбутньому.

 

 

Контрабанда тижня

 

Потяг росіян до пересування в бік Атлантики зафіксований ще з часів Петра Першого. Іноді їм це вдавалося без скандалів, а тільки за допомогою зброї. Цього разу громадяни з георгіївськими стрічками мали невпинне бажання доїхати до Берліна мотоциклами, а не танками. Проблема полягала в тому, що між Німеччиною і Росією й далі існують інші країни, яким транзит мало цивілізованих гомогабілісів на двоколісних машинах псує настрій. Польща і Литва відмовили росіянам у перетині кордону. З якогось дива вони виникли в Чехії, де були погано зустріті абориґенами, але без втрат поїхали в напрямку Берліна.

 

Україна до того пересування тіл Європою не мала б жодного стосунку, якби не виявилося, що в Словаччину російські байкери десантувалися не за допомогою дирижаблів. «Ночниє волкі» перетнули словацький кордон з боку вже згаданого Закарпаття. Допомагали в цьому росіянам депутати Закарпатської обласної ради Іван Чубирко та Віктор Русин. Навряд чи їм щось загрожує в майбутньому, але хочеться сподіватися, що колись якась смерека таки впаде у тому місці, де треба.

 

09.05.2016