МАЙКЛ

 

Коли стали відомими факти знущання американських солдат над полоненими в іракській тюрмі Абу Грейб, вибухнув неймовірний скандал, який не погасив, ні, бо це неможливо, а якому не дав розростись журналістськими версіями і розмаїтими теоріями любителів змови, на кшталт «кому це вигідно» — президент США, своїм виступом. Буш молодший, той самий, з якого всі сміялись, відверто визнав, що кадри, які всі бачили, вони були викладені в Youtube, — правда. Американські вояки, а серед них були і жінки, знущались над в'язнями. Принижуючи їх і як мусульман, і як чоловіків. Вони самі все це знімали на відео і викладали в Інтернет. «Винні будуть покарані», — сказав президент. На свій захист, чи на захист своєї держави, її армії, він додав тільки те, що Америка не боїться правди і в цьому її сила. «Наші солдати вчинили злочин, і ми це визнали, але хто знає, що витворяє французький іноземний леґіон в Африці, хто про це чув, читав, що вже казати про злочини російських військових у Чечні».

 

Коли нещодавно було оприлюднено стенограму засідання РНБО, всі питання, всі теорії, версії, стосовно того, «хто здав Крим», відпали. Ну нема де там фантазувати, всі вміють читати простий текст.

 

На жаль, такий випадок в історії України єдиний, виняток з правила. Не прийнято в нас гідно сприймати поразку, визнавати свою вину, тримати удар, а головне — говорити правду і вчитись на власних помилках. Те, що зробив Білл Клінтон, визнавши свій зв'язок з Монікою Левінські, те, як каються їхні політики, що завинили, спіймані на вживанні допінґу спортсмени, нечесні бізнесмени, банкіри, уявити в нас неможливо. В нас завжди винні чужі, не ми, якісь містичні сили, вірніше сила, найчастіше це рука Москви. Через це у нас і є тьма версій, теорій — за 25 років назбиралась, — але немає відповідей, і головне: ніхто не несе відповідальність, ніхто не покараний. Ніхто не знає замовників. Найпопулярніше пояснення — провокація, або спланована операція. Ok, панове, де ваші докази?

 

Наприклад. Коли почалось захоплення Слов'янська, відразу в мережі почали з'являтись докази російської присутності. Зразки взуття, одягу, зброї, якої немає в ЗСУ, навіть мова загарбників, згадайте знаменитий «поребрік» — так називають бордюр росіяни тільки в Росії. Це вже потім, журналісти в Москві знайшли його квартиру, Гіркін-Стрєлков «спалив свою леґенду».    

 

Касетний скандал і загадковий майор Мельниченко з його записами, він чий аґент, це чия спецоперація? Отруєння Ющенка, ми досі не знаємо всієї правди, і не тільки про діоксин, хто замовив, або кому конкретно це було потрібно, або, наприклад, про що він домовився з Кучмою, або вони між собою, включаючи Януковича, тоді домовились, і чи взагалі домовлялись? А численні вбивства, «чи ні», може, справді нещасні випадки і самогубства: Чорновола, Гетьмана, Кірпи, Кравченка, можна додати і Кушнарьова, і Чечетова, і інших «реґіоналів». Це найгучніші. Відмотаємо плівку трохи назад. А що, Ґонґадзе єдиний журналіст, якого вбили ? А Вадим Бойко, а Мар’яна Чорна? Навіть справа Ґонгадзе, якого недавно, через 16 років поховали, закрита? Хто замовив?

 

Найсвіжіше і найболючіше — Небесна сотня. Хто роздмухував маховик насилля? Є версія, що ситуація мала вийти з-під контролю, почали б захоплювати державні установи, результат — в країні настає повний хаос і Росія вводить війська. Логічно, для захисту своїх, та взагалі для нормалізації. США, НАТО, Польща не ввели б війська, Росія — так. Але де докази і відповідно винні? Покарані? Найпростіше все списати на Росію і на тих, хто втік туди, тобто нікого тут не чіпати. Колишній керівник СБУ розказував про московських спеців, про приліт Суркова. Тоді де усні і письмові свідчення, відеоматеріали, речові докази, зброя, наприклад? Це ж в центрі Києва діялось. Москва настільки віроломна, хитра, вміла, підступна? Захоплення Криму і події на Сході, в Донецьку, Луганську, Харкові свідчать про протилежне. Вона нахабна і самовпевнена і діє досить грубо не сильно-то і «шифруючись». Можливо, пояснення в тому, що не тільки Схід України, а і всю Україну, за винятком Західної, особливо Галичини, вона вважала зрусифікованою і проросійською, тобто легкою здобиччю.

 

Але хіба у Львові мало нерозкритих справ? Кому конкретно — адже ці люди мають імена — в Києві возив мільйони доларів посівальник Зварич, який вже на свободі? Хто в білий день вбив губернатора Львівщини Сенчука, власника мережі магазинів «Еколайн»? Він гроші не віддав, чи це була політика? За що і хто в центрі міста застрелив директора склодзеркального заводу? Скільки разів стріляли у власника «Південного ринку»? Хто організатори? Є версії і статті журналістів, є теорії, але немає конкретних відповідей у вигляді заарештованих і винесених вироків. Хто в серпні 2004 палив редакцію газети «Поступ», в день народження її власника, теперішнього мера. Нарешті, хто вистрелив з ґранатомета в будинок мера? Що це було, замах, попередження, провокація?   

 

І на маєш, нова «спецоперація Кремля». Про Львів знову заговорили, і знову ми чуємо спецоперація, провокація і так далі. Враховуючи, скільки разів ми вже чули, виходить, що або тут, у Львові, на Галичині, живуть якісь простаки, а чесніше, ідіоти, яких от так легко розвести. Хитра ФСБ провокує, а ми вкотре ведемося на її провокації. Згадайте, наприклад, коли громили і палили міліційні відділення, СБУ, військові частини, автомобілі, техніку, не тільки у Львові, Франківську, Тернополі, ми також чули, що це не місцеві, не жителі міста нищили власні міста, і таких же людей, це спецоперація Москви, їй це вигідно. Можливо, так і є, але де докази, де факти? Наразі відомо, що у Львові після погрому загинули солдати, вкрали і досі не вернули 700 одиниць вогнепальної зброї, понищили державне майно. Додайте сюди ще минулі паради правих радикалів, ходу зі смолоскипами. А «святкування 9 травня»! Тепер от нова серія цього безкінечного серіалу «Рука Москви».

 

Очевидно, що Кремлю треба було показати, якими «насправді» є той Львів і Україна, тобто настрашити, розказавши про гомофобський Львів, якраз перед референдумом в Нідерландах. І їм це знову, вкотре вдалось! Тільки от ЛҐТБ Нідерландів закликає проголосувати «ЗА» Україну, якраз для того, щоб виправити ситуація з правами людини, бо інакше біда. В Донецьку також казали «не провокуйте», не на часі, людям, які виходили на мітинґи з українською символікою. Тепер там московський православний рейх.

 

Найцікавіше, що на відміну від популярної версії про руку Москви, є ще версія про руку Києва, і вона також має право на існування. Виявляється, все це зроблено з тим, щоб очорнити мера Львова, зменшити його рейтинґ і взагалі, враховуючи його президентські амбіції, загнати його в електоральне ґетто Львова, або Галичини, — що кому, тобто яка версія подобається. Іноземні журналісти також мають свою версію того, що сталось, вони пишуть, що Львів — це консервативне, релігійне місто, і мер просто не хотів і не міг сваритись з церквою і з правими, бо як політик залежить від них, від виборців. Вони також пишуть, що організатори і учасники фестивалю рівності, з якими вони спілкувались, сказали їм, що вибрали Львів, тому що де, якщо не тут,  де ще в Україні проводити такий фестиваль, адже це ж Львів, справжня європейська столиця України. Наївні.                           

 

А може, все простіше, вся справа в грошах? Міста-конкуренти хотіли залякати потенційних гостей, завадити Львову зібрати свій енний мільйон з туристів і тому прислали свій передовий загін смертників? Свідомо підставили під камені, під удари своїх аґентів, живих людей.   

 

Може таке бути, я не знаю, і ви не знаєте. Де докази? Ми читали інтерв'ю учасників і організаторів, але не радикалів, і тих, хто дав їм команду «фас». Ми побачили — так, в Youtube, — як аґресивне стадо бикоти кидає каміння у правоохоронців, і обкладає їх неслабим матом. А найцікавіше, що потім поліція не побачить в їх діях ніякого злочину. Вікно їм розбили, це нормально, уявіть, що мова йде про приватний автомобіль. За словами поліції, вони провели профілактичні бесіди з затриманими і відпустили їх. А чому б не допитати? Я так розумію, якщо б у Львові почалась стрільба — праві радикали люблять постріляти — і ми отримали «Мукачево-2», о, тоді б поліція себе проявила, вірніше приїхала б нацґвардія. Весь ФБ бачив кадри, де доблесна нова поліція затримує порушників на дорогих автомобілях, особливо блондинок, штрафує і суворо попереджає, щоб ті не сміли її ображати, а тут взагалі один мат, камені, розбиті вікна. Для справжнього захисту, не піару, знову потрібно наймати приватні охоронні структури? Так, до речі, і зробили організатори фестивалю. Їх поліція вивезла на базу міліції за місто, і вже там на них відірвались, словесно, бо то вони винні. Чому силовики не реагували, коли за два дні до них звернулись з листом-проханням про захист? До речі, учасники звертались і до львівських журналістів, теле- і радіо-, ніхто не прийшов на суд, коли під стінами суду, який виніс заборону, зібрався натовп в балакавах. Як це пояснити? У мене є версія. Поліціянти не могли і не хотіли, можливо, люди в шоломах боялись.

 

Якщо взяти до уваги пасивність львівської поліції, на відміну від київської, а там був такий же фестиваль і також погрози правих — але київські копи, так, ціною крові, все ж справились з цим викликом і показали, хто в місті закон, — то можна зрозуміти, чому такою переполошеною була міська влада, можна зрозуміти власників кафе, які чесно пояснили причину відмови організаторам фестивалю. Але якщо у випадку власників все зрозуміло, то у випадку влади, а особливо силових структур, поліції, наприклад, виникає просте запитання — якщо вже влада так боїться погроз правих радикалів, то хто тоді керує містом і нащо тоді така влада і така поліція?     

 

Ми правова держава, чи ні? Якщо якісь люди своїм діями порушують закон, наприклад розпалюють ворожнечу, їх арештовують. В Бразилії, де сильна Церква, в Сан-Паулу проходить найбільший парад, і що? В Ізраїлі, в найбільшому місті країни, Тель-Авіві, де релігійні партії попадають в парламент, проводиться парад. Я думаю, їхні ортодокси, як і наші, цим страшенно незадоволені, і не тільки вони, але є закон. Всі незгодні, всі захисники чи прихильники «традиційних сімейних цінностей» мають право виражати свій протест і незгоду всіма доступними мирними засобами. Фестивалі? Будь ласка, протестанти проводять у Львові на стадіоні «Україна», потім на «Арені» свої фестивалі. Творіть нарешті і ви. Пишіть статті і малюйте плакати, знімайте фільми, ставте п'єси, організуйте фотовиставки і семінари, нарешті проведіть свій марш, у них — «рівності», а у вас — «нерівності», так, наприклад, як це зробили у Франківську, приплівши до цього ще й тему абортів. Там мер прямим тестом, відверто заявив, що він «проти і не допустить!». Все, ніяких запитань. А тут: Львів, клерикальна столиця, і не треба сюди їхати, бо народ не зрозуміє, не готовий, не доріс, це ображає і Церкву і людей. Народ взагалі-то з вилами не виходив на вулицю, Церква взагалі-то не закликала покарати «невірних». Клерикальна не клерикальна, мало там що церковники кажуть. Україна не Іран, і не Росія, де є закон про образу почуттів віруючих, — Україна секулярна країна, все. Хочете, цитуйте Біблію — її тепер всі, навіть поліція цитує, по Львову рекламні щити з цитатами стоять, йдуть передачі по радіо і телебаченню — чи Коран, чи Тору, чи навіть «Майн Камф», підберіть потрібну вам наукову статистику, але ж не присилайте каральні загони моджахедів, не перетворюйте Львів і Україну на православний талібан за прикладом Росії.

 

Навіть така «католицька і традиційна» Польща, яку так часто наводять як приклад наші інтелектуали, чи той же мер Франківська цього не робить. Варшаві далеко до Берліна з його парадом, але поляки борються за свої права. Всіма доступними засобами, навіть за допомогою мистецтва. Наприклад, на останньому фестивалі польського кіно йшов фільм «Зерно правди», там серйозна критика Церви. А фільм «Поклосє»? Це найновіші приклади. Є у нас щось таке, хоч віддалене, хоч натяк на критику Церкви? Одна, тепер вже колишня, львівська чиновниця спробувала, вірніше в одному реченні в інтерв'ю згадала про Церкву, хоча мова йшла про культуру, і вилетіла з роботи.  Хтось думає, що це ніхто не знає. Це також була провокація? Кримські татари ще на початку приїзду до Львова заявляли, що знаючи які тут настрої, мова не про ультрас «Карпат» з їх расизмом і ксенофобією, про простих посполитих, тому вони і не надіються збудувати мечеть, хоча б кімнату для молитви мати. Це в Дніпропетровську є мечеть, і костел, і синагога, і церква.

 

Визнайте — у нас є серйозні проблеми з правами людей, з правими радикалами, з поліцією, і їх потрібно вирішувати, бо то не Європа хоче до нас, а ми до них, до Європи. Всі ці дивні пояснення-виправдання, що в цивілізованому світі, на тому Заході, в тій Європі ще гірше і нічого — то все рівно Європа, не враховують одного: там діє закон і всі порушники будуть покарані. Чи то мова йде про Новорічну ніч в Кельні, провал німецької поліції, чи то Франція з її молодіжними бунтами арабів, чи то США зі стріляниною в школах і сутичками на расовій основі, не кажучи вже про футбольних хуліганів в Британії. Там є, були і будуть і не такі випадки, події, злочини, і навіть теракти, але вони з цим борються, карають винних штрафами, або садять за ґрати, клубам загрожує дискваліфікація. Вони вчаться на власних помилках, а в нас проводять профілактичні бесіди і розказують про спецоперації. І що? До перелічених старих загадок, трагічних випадків, смертей, додаються нові. Смерть мобільної групи по боротьбі з контрабандою на фронті, або найновіше — вбивство адвоката російських шпигунів.

 

В Америці, як відомо, застрелили Лінкольна, Джона і Роберта Кеннеді, Мартіна Лютера Кінґа, Джона Леннона і ще багатьох менш відомих людей, стріляли навіть в Ронні Рейґана, але книжки пишуть, фільми і серіали знімають про вбивство Джона Кеннеді. Найсвіжіший серіал «11.22.1963» знято за романом Стівена Кінґа. Чому? Досі немає відповіді на одне питання: хто замовник.

 

У випадку України Стівен Кінґ відпочиває, надто багато невідомих. 

 

 

05.04.2016