Ігри зі зброєю і без

Українські реалії застрягли між Шекспіром і Подерв'янським. Тобто між «Весь світ лицедіє» (така афіша висіла на фасаді театру «Ґлобус») і «Ну кому це чмо нада? Шо він собі вообража?»  (так казала мавпа Валька в «Казці про Рєпку»).

 

Візит тижня

 

 

Президент України знову був у Сполучених Штатах, де взяв участь у форумі «Боротьба за свободу триває» і, трохи для різноманітності, зустрівся з віце-президентом США Байденом та, власне, президентом тієї країни Обамою.

 

На форумі Петро Порошенко згадав, що Україні таки не дають зброї для повноцінної боротьби з аґресорами, під час зустрічі з колеґами-американцями дістав обіцянку на мільярд доларів допомоги, і ще 335 американських мільйонів підуть на фінансування національного сектору оборони і безпеки.

 

Паралельно з візитом Порошенка до Америки в New York Times вийшов редакційний матеріал з назвою «Непереможна українська корупція». У статті була така фраза: «пан Порошенко — сам по собі продукт старої системи — повністю зосереджений на підтримуваних Москвою сепаратистах на Сході і на безперервній політичній нестабільності, за якої уряд Яценюка висить на волосині. Здається, містер Порошенко прийняв існуючу корупцію як ціну, яку він платить за можливість маневру. Але президент і прем'єр повинні зрозуміти, що МВФ і донори, в т.ч. США, не фінансуватимуть далі корумповане болото».

 

NYT — це не «Червонодишлівські відомості», і до них переважно прислухаються найсерйозніші люди. Зрештою, в цьому сценарії є ще багато цікавого, бо після американської преси Порошенко має зауваження про офшори вже від інших джерел. Тепер Петра Олексійовича звинувачують у його надто великій бізнесовій зацікавленості до процесів, що відбуваються в країні, де йде війна.

 

Позбавлення тижня

 

 

«Повідомляю про дострокове припинення повноважень народних депутатів України Миколи Томенка і Єгора Фірсова, які були обрані до Верховної Ради України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі від партії "Блок Петра Порошенка", але вийшли зі складу депутатської фракції "Блок Петра Порошека"», — сказав Гройсман. Жоден голова Верховної Ради не мав можливості таким дуплетом зробити дауншифтерами одразу двох «народних слуг».

 

Колись позбавляли депутатського мандату чинного патріарха Верховної Ради Єфіма Звягільського, хтось, як естети Святослав Вакарчук і Злата Огнєвіч (насправді — Інна Бордюг), позбувалися його з власної ініціативи. Тепер, згідно зі статтею 81 (пункт 6) Конституції, виявилося, що Томенко і Фірсов мусять шукати собі нове заняття, яке не буде пов'язане із законотворчістю.

 

Обидва «позбавленці» шукатимуть сатисфакції у суді, але вже зараз зрозуміло, що і Конституція, і реґламент ВР — як леґенди про нібелунґів, саги «Старшої Едди» чи «Слово про Ігорів похід». Це можна читати, але не завжди варто в то вірити.

 

Згадані щойно раритети світової літератури, так само, як і Основний Закон України, можна занести під склепіння хати Феміди.
 

Суддя тижня

 

 

«Я побіг, переліз паркан до сусідів. Я зайшов в їх (сусідів. — Ред.) будинок, заспокоївся, вони викликали мені швидку допомогу. Після того, як викликали швидку допомогу, я відправився в лікарню, де мені зашили рани, зробили знімок черепа, після чого підійшли співробітники НАБУ, скрутили мене. Я думав, що пістолетом відлякаю їх, після чого стався постріл», — це писав не Джеймс Гедлі Чейз, це слова судді Малиновського районного суду міста Одеси Олексія Бурана.

 

Спеціалісти з нейтралізації порушників закону хотіли взяти в кайданки пана суддю, але він мав інше бачення власного майбутнього. Якщо вірити зафільмованому на відео, то Буран стріляв з чогось подібного до пістолета, а правоохоронці робили спроби суддю вгамувати.

 

Правоохоронці зі щойно створеного підрозділу боротьби з корупцією були екіпіровані, як Джеймс Бонд, але наївні, як Джен Ейр. Суддя втік і мав шанси стати невинуватим ягнятком, якби потім не з'явився у засобах масової інформації і у Верховній Раді. 

 

Виявилося, що на Бурані нема де ставити тавра, а за хабарі, які він брав, треба «закривати» всерйоз і надовго. Ну а про те, що бігун стріляв у працівників правоохоронних органів… В цивілізованій країні такий стрілець вже б давав свідчення архангелу Гавриїлу. В того, кажуть, є велике терпіння.

 

Ґраната тижня

 

 

«Судячи з того, що тут бачу, — замах на вбивство. Кидали ґранату прицільно, але судячи з усього, перешкодили гілки. В момент, коли він приїхав додому, запаркувався, кинули щось по потужності, як РГД. На щастя, метрів п'ять не долетіло. Сусідня машина прийняла на себе вибух. Пощастило. Це означає, що вели, знали, куди і приблизно коли приїде. Це серйозно», — написав народний депутат Ігор Луценко про замах на такого самого народного депутата Володимира Парасюка у соціальній мережі. Обидва залишилися живі.

 

Парасюка тепер можна порівнювати з імператором Росії Олександром ІІ, в якого також кидали «бомбу», але вона його вбила. Можна порівнювати Парасюка і з Євгеном Кушнарьовим, якому заклали в під'їзді вибухівку, яка сильно пошкодила там-таки штукатурку, але тодішній перспективний політик і ймовірний лідер всіх опозиціонерів до помаранчевої влади залишився живим. Кушнарьова вбили трохи пізніше, бо сплутали з вовком. То порівнюймо Володимира Зиновійовича з російським імператором. Йому буде приємно.

 

04.04.2016