Хрещатицький перевулок. Тут стоїть невеличкий будиночок в садку з високою огорожею. При вході в будиночок — дошка з написом, що тут жив у 1846 році Тарас Григорович Шевченко.
Заходиш до середини схвильований. Тут билося живе серце людини, яка думала про весь український народ і страждала в ім'я кращої долі всіх трудящих і поневолених. Тут жив Шевченко, який вже стояв на вершинах своєї творчості, осяяний славою, овіяний мріями про прекрасне майбутнє, Шевченко — "вольний художник", автор відомих тоді тільки його найближчим другам політичних поем.
Цілий будинок, долішню частину якого займав художник Сажніков і де тільки в одній мансардній кімнаті жив Шевченко, сьогодні обладнаний так, щоб на кожному кроці стояв перед відвідувачами геніальний поет-революціонер.
Перша кімната зберігає серію малюнків, які відображають дитячі і юнацькі роки поета: сім'я Шевченка, хата, в якій він народився, смерть батька, розповідь діда про гайдамаків, Шевченко носить школярам воду, пасе вівці, Шевченко в Енгельгардта і, нарешті, Шевченко-сирота.
Суміжна кімната відображає дальші роки Тараса Григоровича — аж до кінця 1842 року. Картини, що представляють певні моменти його тогочасного життя, намальовані рукою Їжакевича, Шульги, і самого Шевченка (копії). На них бачимо між іншим Шевченка у Ширяєва, його зустріч з Сошенком у "Літньому саду", Шевченкові малюнки доакадемічної доби, портрети, які відображають його викуп з кріпацтва, Шевченкові картини: "Катерина", "Арешт Пугачова", копія титульної сторінки "Кобзаря" з 1840 року і ід.
Третя кімната відображає життя поета в роки 1843—1847. В ній відвідувач бачить картини: Їжакевича — "Поміщики міняють селян за собак", Носка — "Шевченко між селянами", Чумака — "Арешт Шевченка на березі Дніпра", Саділенка — "Шевченко допомагає бідній єврейській сім'ї в Прилуках під час пожежі" і ряд інших картин.
В четвертій кімнаті — серія малюнків, які показують життя поета аж до його смерті. З цікавіших тут є картини Коновалюка — "Допит Шевченка в казематі", Добронравова — "Допит в шефа жандармерії графа Орлова", картина Оренбурга з 1840 року, цикл портретів російських демократів, з якими сходився поет (Чернишевський, Некрасов, Добролюбов, Бєлінський), картина — "Зустріч поета з сестрою Яриною", титульна сторінка Шевченкового "Букваря", "портрет Ликерії роботи Ф. Красицького і відбитка посмертної маски поета.
Маючи перед очима все життя Тараса Григоровича, відвідувач виходить східцями до низенької мансардної кімнати, в якій жив поет. Кімната заставлена меблями в стилі тогочасної доби. В ній збережено Шевченків мольберт, а на письмовому столі — його ж малярське приладдя (ножі, пензлі, олівці, фарби, крейда), а також письмове приладдя та годинник. В збереженій шафі знаходяться видання "Кобзаря" з автографами поета, копія Шевченкового щоденника (Лазаревського) і ін.
Покидаєш будиночок-музей з радістю з того, що в країні, в якій жив і полум'яно творив безсмертний Тарас Григорович, існує соціалістична радянська влада, яка з любов'ю вшановує пам'ять своїх кращих синів.
[Вільна Україна]
09.03.1941