Гени неандертальців – викопного людського виду, що жив в Європі та Західній Азії 230.00- 30.000 років тому – досі присутні у нашій ДНК й тонко, але істотно на нас впливають.
На початку цього десятиліття вчені довели, що люди (окрім корінного населення Африки) мають у своїх генах від 1 до 4% ДНК неандертальців, що стало наслідком схрещення древніх Homo Sapiens та Homo Neanderthalensis. Це відкриття породило чимало гіпотез про те, як успадковані від неандертальців гени впливають на наші фізичні риси та поведінку. Зокрема, появилися дослідження, які доводять вплив неандертальців на колір нашої шкіри, очей, а також такі риси, як накопичення холестеролу та розвиток алергії.
При цьому ми почали дивитися на неандертальців в новому світлі, що відрізняється від їх сприйняття як примітивного, недорозвиненого людського виду. Можливо, їх здібності навіть не поступались раннім Homo Sapiens. Втім той генетичний спадок, який ми отримали від них, не завжди сповнює оптимізмом.
В останньому виданні часопису Science появилася стаття, автори якої порівняли ділянки ДНК неандертальців в геномі сучасних європейців. «Існує тонкий, але істотний зв’язок між генами цих далеких кузенів людського роду та нашими імунною, нервовою і статевою системами, будовою шкіри та структурою мозку», – стверджує головний автор дослідження, еволюційний генетик з Університету Вандербільдта Джон Карпа.
Команда Дж. Карпи довела низку попередніх гіпотез, які стосуються, зокрема, впливу неандертальської ДНК на клітини епідермісу кератиноцити. Вони бережуть шкіру від шкідливих впливів довкілля, таких як ультрафіолетове випромінювання, але можуть мати і негативний вплив, наприклад збільшують ризик кератозу – надмірного ороговіння шкіри під впливом сонячної радіації.
При цьому виявилось ще кілька сюрпризів. Виявилося, що цей фрагмент ДНК збільшує ризик... залежності від нікотину! Крім того, кілька варіантів генів, що походять від неандертальців, пов’язані з депресією. Деякі виконують охоронну функцію, а інші, навпаки, сприяють її розвитку.
Як стверджують автори дослідження, гени, які наші предки успадкували від неандертальців 40 тис. років тому, спершу несли з собою корисні механізми адаптації, коли древні Homo Sapiens мігрували з тропічної Африки в зовсім інше середовище. З часом, однак, їх роль стала нейтральною, а то й шкідливою. Це стосується, зокрема, варіанту гену, який сприяє прискореному згортанню крові. В жорстоких умовах життя ранніх людей ця функція була корисною: рани швидше зарубцьовувалися, запобігаючи потраплянню в кров патогенів і бактерій. Але сьогодні вона є радше шкідливою, адже збільшує ризик інсульту, легеневої емболії та ускладнень під час вагітності.
Щоб зрозуміти спосіб, яким ДНК неандертальців впливає на наш організм, вчені звернулись до електронної бази даних 28 тис. пацієнтів проекту e-MERGE (Electronic Medical Records and Genomic Network – «Електронна мережа медичнлої та геномної інформації»). Ці дані дали змогу встановити, чи пацієнти коли-небудь лікувались від таких захворювань, як, скажімо, серцеві хвороби, артрит або депресія. Наступним кроком було проаналізувати геном цих осіб, щоб встановити, чи є у ньому неандертальські гени, а далі – визначити, як вони впливають на їх фізіологію.
«Спочатку метою цього проекту було визначення генетичних підстав хвороб. – стверджує Дж. Карпа. – Але, як згодом виявилось, його можна використовувати і для того, щоб отримати корисні дані про людську еволюцію».
Margit Kossobudzka
Jak zmieniało nas DNA neandertalczyka
Wyborcza.pl 12.02.2016
Зреферував Євген Ланюк
17.02.2016