Ґрипа у наступі

Після великих морозів прийшла ненадійно відлига. Потепліло так, що люди в зимових одягах нездорово пріють. Всі хати, навіть ті найхолодніші, стали тепліші. Щезає сніг, що величезними масами завалив був столицю Ґенерального Ґубернаторства, одночас вода розливається потоками хідниками й вулицями. У повітрі вичувається вже передчасну провесну.

 

Біднота радіє, декому сняться фіялки. Та поки що великий рух по аптиках.

 

Рушила у наступ ґрипа.

 

Куди не ступите, всюди пчихають, покашлюють. Не оминула ґрипа й нашої редакції та друкарні. Звалила з ніг одного з редакторів, іншим попідкошувала ноги.

 

В друкарні те саме. Сьогодні не явився до праці хлопець, що чорний від фарби, як чортеня, бігав з коректами згори на долину по сходах, з друкарні до редакції.

 

Тепер же загрожений і наш коректор. Мабуть у змові з "друкарськими чортиками" ґрипа мститься на ньому за надмірну пильність у виловлюванні похибок.

 

Також і з другого партнера "нашої оси" — з редакції "Тижневика" один з його редакторів сильно змагається з припою, що його атакує безперервно хвилями. Підступна недуга зв’язалася проти нього пактом з недостачею вугілля, доброго накривала й родинного тепла. Сподіємося атаки й на нашого літературного референта, що від довшого часу дещо підірвав собі серце, але нешкідливо.

 

Встоюється ще проти ґрипи відповідальний редактор, що з молодечою енерґією увихається ввесь день між редакцією, цензурою та управою видавництва. Йому мабуть вже й нічого не станеться, бо він у кожний день, з огляду на своє становище, мусів проковтнути стільки гірких піґулок (або пілюльок — це краще зрозуміють на Холмщині), що й не треба гіркої хініни.

 

Також директор друкарні, хоча нездужає на ісхіяс, почав ганяти зі сторінками коректи з поверху на поверх. Мабуть нагадав собі часи італійського фронту у світовій війні, або так хоче змаркирувати перед офензивою ґрипи.

 

Словом ґрипа у наступі. Та і ми віримо в перемогу й це нас держить.

 

[Краківські вісті]

26.01.1941