Остап РЕСТ

Прикра очевидність полягає в тому, що стан справ в економіці країни не є приводом до оптимізму. Суб'єктивно це відчуває абсолютно кожен прошарок суспільства, але об'єктивну картину можемо скласти, опираючись лише на конкретні показники, їх динаміку та порівняння з тим, що мали бодай ще рік тому.

 

«Z» фіксує економічне становище українців на початку 2016 року, проглядаючи дані Державної служби статистики (колишній Держкомстат), яка з середини січня почала оприлюднювати підсумки минулого року.

 

Першими подаються звіти цінової динаміки.

 

 

 

Пік річної інфляції минулого року (червона крива на графіку) минув у квітні і склав 160,9% в річному вимірі — до рівня цін квітня 2014 року; на кінець року (грудень до грудня) річна інфляція склала 143,3%.

 

Зміна цін на продукти харчування (синя крива), яка до кінця лютого фактично визначала загальний рівень інфляції, з квітня стала відставати — внаслідок різкого скачка цін на комунальні послуги.

 

З-посеред окремих віктових сеґментів найбільше за рік подорожчали — на відміну від попереднього року — продукти рослинництва (овочі — на 66,7%, хліб — на 45,7%, фрукти — на 48,2%, олія — на 59,4%) та — як і попереднього року — риба (на 42,4%). Продукти тваринництва дорожчали трохи повільніше (м'ясо — на 22,5%, молоко — 27,4%, сир — 25%, масло — 29,2%) — за винятком яєць (+59,4%).

 

 

Основним джерелом скачка ціна на комунальні послуги стало здорожчання у 9 разів (квітень-2015 до квітня-2014) природного газу (за підсумками року — в 3,73 раза), на 78,4% подорожчали тарифи на гарячу воду та опалення, на 66,9% — на електроенергію.

 

Якщо порівнювати динаміку цін різних груп споживання, то впадає в око випереджувальне зростання цін на транспорт (пік — у березні: +65,6%), яке через кілька місяців тягне за собою комплексний індекс інфляції.

 

 

Натомість ціни на одяг і взуття мають кількамісячний лаґ щодо цього індексу інфляції. Загалом за рік ця група подорожчала на 35% — практично так само, як і предмети домашнього вжитку, побутова техніка та поточне утримання житла (на 36%), ліки та медичні товари (+34,6%), книжки та періодика (+39,4%).

 

 

Якщо індекс інфляції дає уявлення про зміну зовнішніх рамок споживання, то обсяг роздрібного товарообігу (в порівнянних цінах) — характеризує зміни самого споживання. Динаміка споживання краще відображається в результаті обстежень сімейних бюджетів, про які наше статистичне відомство звітується щоквартально, але публікацій цих сімейно-бюджетних досліджень треба чекати кілька місяців. А динаміка обсягу роздрібного товарообігу, попри певні застереження щодо тотальності охоплення, дає задовільну картину поточних тенденцій.

 

Аби проглянути мапу детальніше — клацніть на ній

 

При погляді на реґіональні показники індексу роздрібної торгівлі впадає в око виразний тренд: що далі від зони АТО, то рівень падіння обсягів торгівлі є меншим. Статистичний аналіз підтверджує цю гіпотезу: збільшення віддалі в півтора раза веде до збільшення індексу на 2% — коефіцієнт кореляції між індексом роздрібної торгівлі і віддаллю обласного центру до АТО (в логарифмічній шкалі) дорівнює 0,76; найбільші відхилення від цього тренду — в Хмельницькій області (в сторону зменшення обсягів) та Кіровоградській і Київській областях (у сторону збільшення обсягів).

 

 

Реґіональний розподіл індексу промислового виробництва за минулий рік такої тенденції не показує, тут більшу роль відіграє галузева структура промисловості в реґіоні. У цьому розрізі найбільше падіння спостерігалося у видобутку вугілля (на 38,1%), виробництві цукру (на 30,5%) і транспортному машинобудуванні (автомобільне — на 52,6%, залізничне — на 59%).

 

Аби проглянути мапу детальніше — клацніть на ній

 

Загалом в Україні промислове виробництво зменшилось за рік на 13,4%, це був четвертий поспіль рік падіння, минулорічний рівень промислового виробництва склав 80,5% рівня 2011 року.

 

 

Але помісячна динаміка (синя крива на графіку, червона — динаміка із врахуванням сезонного фактору) показує, що, починаючи з другого кварталу минулого року, намічається тенденція зростання рівня промислового виробництва.

 

 

Така сама тенденція зростання проглядається і щодо рівня будівельної продукції, хоча за підсумками всього року індекс будівельної продукції склав 85,1% від рівня 2014 року.

 

 

Натомість у житловому будівництві динаміка спаду продовжується, хоча загальний рівень спаду за рік був менший, ніж в інших будівельних галузях — 96,5% (нежитлове будівництво — 88,9%, інженерні споруди — 81,5%).

 

 

Реґіональний розподіл динаміки житлового будівництва характеризується значним розкидом — від 52% спаду в Чернігівській області до 40,7% зростання в сусідній Полтавській області.

 

Аби проглянути мапу детальніше — клацніть на ній

 

І на завершення короткого огляду — динаміка обсягів сільськогосподарського виробництва. Загальний спад за рік склав -4,8%, при тому що в чотирьох областях зафіксовано підвищення індексу аграрного виробництва (Дніпропетровська — +5,8%, Запорізька — +8,9%, Херсонська — +6,7%, Полтавська — +7,4%, Миколаївська — +2,2%). Поза Донбасом найбільший спад обсягів сільськогосподарського виробництва був у Хмельницькій області (-12,3%) та Київській і Тернопільській (-10,9%)

 

 

 

27.01.2016