Словничок менше зрозумілих слів (т.II)

авдиторія — публіка, слухачі на зборах

адверб — прислівник

ади, аді(ть) — диви, дивіть академік — студент

акурат — саме, докладно

амбіція — почуття власної гідности, самолюбство

анґлез — візитовий одяг

барабулька — картопелька

бешверуватися — присягатися

біг-ме — присяй Богу, їй Богу.

божити(ся) — присягатися

бойко, бойка — українець, українка від гирла річки Сяну до річки Бистриці; згірдна назва підгірян

боки — бічні доходи

бомкнути — проказати невиразно

борзо, борзенько — швидко, швиденько

бульба — картопля

бульбона — пропасть, глибоке місце в річці чи ставі

бунда — на Покутті верхній, короткий одяг з грубого сукна

бюрко — письмовий стіл

вангеліє — євангеліє

вандер — мандри

варіят — божевільний

вахенібунок — військовий вишкіл

величатися — називати, відзначатися

веранда — присінок, створений спереду ґанок, рундук

вереня — див. верета

верета — ряднина

вивірка — білка

вигулити — видурити, витуманити (пояснення Л. Мартовича)

видаток — врожай

вимантити — виманити, видурити

вимова — застереження, умова

виклад — лекція

витребеньки — забаганки, примхи, капризи

вихіснувати — використати

виходитися — видужати

відворкнути — відбуркнути

відземок — той, що глибоко в землі, пень; міцний, кріпкий

відказувати — нарікати

відумерщина — спадщина

війт — сільський староста

вжиткувати — уживати

вздріти — (по) бачити

влискуватися — блищати

возний — нижчий судовий службовець

вон — геть, пріч

ворожиця — жінка-ворог

восько — військо;

воськовий — військовий

впадати (на Бога) — уповати (на Бога)

вужевка — мотуз

вуйко — дядько, брат батька чи матері

вуйна — жінка дядькова

гаралиця — вивірка (пояснення Л. Мартовича), білка

гей — ніби

глагоїти — злагіднювати, вговорити, мирити

глота — натовп, тиск;

глотитися — товпитися

гостинець — битий шлях

гоцки — забава, жарти

грань — жар

гурма — юрба

ґанч — вада

ґарнізонґарнізоновий арешт — полковий арешт

ґатунок — сорт

ґратулювати — вітати з успіхом

дебра — провалля, пропасть

декан — старший священик, що завідує церковною округою, деканатом

делькотіти — дрижати, труситися

дзиґар — папірос, цигарка

дихт́іти — сопіти, важко віддихати

діздріти — доглянути, допильнувати

діправди — справді

для того — тому

добра — дідичівське майно, дідичівський дім

довольний — вдоволений

догонювати — дорікати, допікати

дознаку — достеменно, зовсім, цілком

доконче, доконечно — напевне, конечно, дуже

доочне — наочно

допевне — напевно

доразу — відразу

достоту — зовсім, цілком

достоювати — вперто вимагати

дочиста — зовсім, цілком

драбуга — поганець, паскуда

драґоман — перекладач

дудніти — гуркотіти

єґомость — священик

жакет — блюза, короткий сюртук

жонц — управитель панського маєтку; жонцова — його жінка

забагати — дуже чогось забажати

забурмосаний — нагніваний

завадити — зашкодити

завдатковий — позичковий

завдати — вчинити, зробити

завід — професія

загирити(ся) — загубити(ся), занапастити(ся); загирювати(ся) — загублювати(ся), занапащув ати (ся)

заглагоїти — див. глагоїти

задля — для, через

задурити — обманити

заєдно — раз-у-раз

заздріти — добачити, доглянути, спостерегти

зазирати — заглядати .

запоряджувати — розпоряджати

зариватися — зачіпатися

зарікатися — відмовлятися, дати зарік

зарядити — розпорядити

застановити — припинити

застановлятися — задумуватися

затичити — прикрасити зеленню

заціпеніти — застигти, замерзнути

збавити — попсувати (пояснення Л. Мартовича)

збагнути — зрозуміти

збитки — жарти, витівки; збиточний — пустотливий

зганути — згадати

згляд — увага

здибатися — зустрінутися

зецер — друкарський складач

з’єднати — прихилити

зіправди — справді (пояснення Л. Мартовича)

зіпсувати (кого) — тяжко скривдити, скалічити

злісний — лісничий

змилити — помилитися, обдурити

змогти(ся) — знемогти(ся), змучити (ся), втомити (ся)

знаток — знавець

знаттядатися в знаття — дошкулити

зоряти — світати

зострахи — із переляку, із страху

зрадитися — проговоритися

зразити (собі когось) — виклити неприємне почуття в когось, хто передтим добре ставився

зчинати — зняти

з’язь — зв’язок

ізновити — зробити щось нове, поновити

імпонувати — справляти сильне враження

інклюз — гріш, що все вертається до власника; щось незвичайне, таємниче, таємна сила

інспект — парник, тепляк

іритувати — гнівати, лютити

їмость — дружина панотця

кабат — сюртук

каденція — час, на який вибирали послів до законодатної установи

каглянка — затичка з ганчірки, щоб затикати піч

кальма — ганьба

камертон — строєві вилки

кантичка — книжка з побожними піснями, звичайно колядами

канцеліст — нижчий службовець

каня — шуліка

капраль — чотовий

карчило — потилиця

ковбок — короткий обрубок дерева

ковток — сережка

коли-тогді — як не тепер, то пізніше

колія — слід по колесах воза, залізниці тощо

компанія — рота, сотня

конозитися — возитися, вовтузитися

консеквентний — послідовний; консеквенція — послідовність

контентуватися — вдоволитися

контрагент — людина, що робить умову

концепт — винахідчивість

корона — австрійський гріш, вартости якого півкарбованця

корпус — постать, тіло

корч — кущ

крайній — кінцевий, остаточний

красий — перістий, рябий, сорокатий

крейцар — австрійський гріш, вартости більш-менш копійки

кримінал — в’язниця

кусник — шматок

лаба — лапа

лексмати в лексі — легковажити

лєнунк — виплата (військовий австрійський вислів)

ликнути — проковтнути

ліцитація — продаж під контролею суду, аукція

ляда — стіл у крамниці, прилавок

льокаль — приміщення

льокальний — місцевий

маєстат — величність

мазур — поляк з околиць Варшави; польський колоніст

мана — пристрасть

маршалок — голова законодатної установи, сейму, повітової (районної) ради

матура — випускний іспит середньої школи

мельдуватися — зголоситися, повідомити про щось

мигв один миг — мигцем

мимо — попри, повз

міряти — ціляти

морали — моральні науки, напучування

морґ — трохи більше як півдесятини

морснути — вдарити

набезпечне — напевне

наборзі — нашвидкуруч

навидіти — любити

навтямитися — остогиднути, осточортіти

нагодитися — трапитися

назвиш — понад, поверх

назирити — побачити, доглянути

назирати — слідкувати

назирці — слідом, слідкуючи

накладник — видавець

накупу — разом, докупи

наліг — великий нахил до чогось; налоговий — той, що має великий нахил

нарокувати — починати відбувати військову службу

настоятель — наглядач, начальник

насупір — наперекір

наустити — піддати думку, намовити

нахильця — хильцем

начерати — начерпувати

невзгодини — прикрощі

неґліж — нічний одяг

неподуманий — див. подуманий

носитися — вбиратися; ноша — одяг

нота оцінка

нукати — заохочувати (словом „ну")

обершт — полковник

обзиратися — оглядатися

обзорини — оглядини

обіздрітися — оглянутися

обмахнутися — помилитися

обора — загорода для скоту

оборіг (оборога) — дах на 4 чотирьох стовпах, під який складають сіно, збіжжя — тощо

обчімханий — обчухраний

опришок — розбишака

ординація (виборча) — закон як вибирати послів до різних установ

орудка — справа

пазити — пильнувати, глядіти

паляруш (звичайно пулярес) — гаманець

пантрувати — пильнувати, берегти

пархи — шолуді

пасерб — пасинок

пелерина — накидка без рукавів; носять пелерину вищі духовники, як ознаку вищого духовного стану

пенсія — платня

передом — наперед

передчуття — прочуття

перекинчик — перевертень

перестанок — зупинка

пиріг — вареник

писнути — видати з себе голос

питомий — власний

під (поду) — горище

підійти — ошукати

пікантний — приперчений, непристойний

після (закону) — згідно (з законом)

платинка — хустина

плебанія — священича садиба, декуди звуть „попівщина“

пліша — близна

побережник — лісний сторож, карбівничий

побожити — присягнути

повидітися — здаватися

повторачити — повторювати (пояснення Л. Мартовича)

повуз (поль.) — повіз, бричка

податися — зголоситися

подення — підстілка під збіжжя

подібний — відповідний, що годиться, пристойний

подобати — лицювати

подуманий — можливий

пожитковання — споживання, консумпція; пожиткувати — споживати

пожовтий — жовтавий

позаяк — наскільки (пояснення Л. Мартовича) тому, як

позаякий — який; наскільки хто який є

позна — шкода

покинутися — зректися, відмовитися від чогось

полишник, поличник — ляпас

політок — врожай

помітувати — нехтувати, поневіряти

понадвірку — надворі

поповнити — сплатити

пороблене — чари

пост — військова сторожа

похопитися — спостерегти

почин — початок

почитувати — читати, проголошувати

пощупатися — пошукатися помацатися

правибори — від 1849 до 1907 р. обов’язувала в колишній Австрії конституція, на підставі якої послів до законодатних установ не вибирають безпосередньо усі громадяни держави, тільки т. зв. правиборці, вибрані у безпосереднім голосуванні. Цей перший акт виборів звався правиборами

правило — шевський прилад

предсідатель — голова

преч — геть

преці — адже, все таки, таки бо преці — бо ж

прибагнути — придумати

прикладний — придатний, пригожий

примітдавати приміту — показувати

приостати — зупинитися —

приповістися — признатися

притока — притичина, привід

причка — пригода

прімкнутися — пролізти

пробен — досвідчений

продрюхуватися — прочунятися

прожиток — пробування

проликнути — проковтнути

пропінація — право на шинкування, шинок; пропінаційний — шинковий

проти — до; проти себе — на себе

противно — навпаки

пруднутися — метнутися

публіка — ганьба

пунктом — точно, докладно

пуцувати — чистити, послугувати

п’ятка — 10 австрійських корон, вартости більш-менш 5 царських рублів

раз-два — швидко

разити — вражати

раз-коло-разу — раз-по-раз

раз-на-раз — раз-у-раз

раний — вчасний

рата — частина сплачуваного боргу

реверенда — священича ряса

реґулярно — у рівних відступах часу, постійно

рекрут — некрут, новобранець

рекурс — відклик від судового присуду

риґороз — „суворий“ правничий іспит (на доктора прав)

римський. — дві австрійські корони, вартости коло яких 80 царських копійок

рівно — все одно, все таки

ріщя, ріще — хмиз,

родичі — батьки

романс — залицянка, кокетуваня

розчінканий — розхристаний

розщибатися — метушитися

свідоцтво — свідчення

сепаратка — окремий кабінет

склеп — крамниця

скоботати — лоскотати

служба — прислуга

служебність сервітут, себто право користуватися чужим майном

сотик — див. крейцар

софка — канапка

спацер — про гулянка

спіжарня — комірчина

справити кудись — спрямувати

справитися — почати, рішити

справляти (поле) — гноїти

справуватися — поводитися

справунок — див. орудка. ,

сталий — постійний

староство — повітове (районове) управління

старунок — добування, придбання

стиск — тиск, тіснота

сторонський — з іншої місцевини

стрик — дядько

стрих — горище

стрітити — стрінути

супроти — проти

сутий — товстий, щедрий, багатий

сутолока — натовп, тиск, мішанина

также — отже

таркатий — перістий, смугастий, сорокатий

тета — тітка

тицькати — тицяти

тож — отже, тому

тотус — заповідь найвищої вигри при преферансі (грі в карти)

трепета — осика

трудний — змучений

трунок — алькогольне питво туча — град

убиватися — побиватися

удача — вдача, характер

уймитися — перестати, скінчитися

улискуватися — див. влискуватися

уняти (духа). — знеохотити, прибити

упирати (в кого) — вмовляти, переконувати

урльоп — відпустка

уступна самім уступі — входячи

уцілові (їхати) — цілим, непошкодженим (їхати)

фактор — посередник

фамілія — родина, сім’я

фасувати — діставати, одержувати

фельдфебр — фельдфебель

феник — найдрібніший гріш, шеляг, шаг

фиркатися — буртуватися, відмовлятися

фіра — підвода

фотель — м’ягке крісло з поруччям

фрайтер — єфрейтор

фукнути — люто поглянути, огризнутися, замахнутися рогами

хавка — рот, морда, рило

хідник — тротуар

ховзько — ковзько; ховзатися — ковзатися

хосен (хісна) — користь

храм — роковий празник

хрунь — свиня; виборець, що продає свій голос за ковбасу

хулити — хуліґанити; хула — хуліґанство

цаль — міра в палець

ціпко — міцно, кріпко, сильно

ціха — риса

чатиння — чатина, хвоя

челядинка — поганець, паскуда

честувати — шанувати

читарник — читальник, читач, член читальні

чиколонок — чиколоток, щиколоток

чічка . — квітка

шаржа — військовий чин

шарнути — вдарити, потягнути

шваґер — шуряк

шибнути — промайнути

шик — елеґанція, добрий смак при одяганні

шинквас — шинкарський прилавок

шкартнути — пропустити, подарувати, не зробити чогось

шляк — удар; шляк трафить — хай поб’є лиха година

шмиґадо шмиґи — до ладу; не до шмиґи — не до ладу, не подобається

шнарити — шнирити, шукати

шпагат — мотузок

шпанґа — військова кара в австрійському війську:

винного підвішували так, щоб пальцями ледве торкався землі

шпарґал — списаний папір, непотрібні папери

шпони — пазурі

шпуряти — жбуряти, кидати

штемпель — гербова марка

штрозак — сінник, матрац з соломи

шустка — 10 крейцарів

шибати — обламувати, обдирати, збивати (овочі з дерева)

якурат — див. акурат

ялося — годиться

 

11.04.1943