Мало про котрого з українських лінгвістів Zbruch згадує так часто, як про Степана Смаль-Стоцького. Як відомо, велетень української філології неповних 30 років був професором Чернівецького університету (був би і далі, якби не Перша світова). Минущого 2015 року виповнилося 130 років, відколи Ст. Смаль-Стоцький зайняв цю посаду.
Подаємо тут три тексти, присвячені молодшими сучасниками Смаль-Стоцького життю та діяльності того, хто впровадив український фонетичний правопис в офіційний ужиток і спростував теорію про існування «праруської мови».
Л.Граничка (Лука ЛУЦІВ). Степан Смаль-Стоцький і українська мова. (1859—1934) // Вістник, 1934, кн. 3 (березень), с. 202-204.
Д-р Кость КИСІЛЕВСЬКИЙ. Українознавчі праці акад. Степана Смаль-Стоцького // Зап. НТШ, т. CLXXII, 1960, c. 28-69.
Д-р Лука ЛУЦІВ. Спогади про академіка Степана Смаль-Стоцького (Прага в 1921-1926 роках) // Зап. НТШ, т. CLXXII, 1960, c. 19-27
31.12.2015