Незабаром у Німеччині побачить світ нове видання книги Адольфа Гітлера Mein Kampf. Це перше перевидання на території ФРН від часу завершення Другої світової війни. Чому саме тепер? Причина виявилася доволі банальною.
Мюнхенський Інститут сучасної історії (Münchner Institut für Zeitgeschichte — IfZ) в січні наступного року перевидасть культову книгу, політичний маніфест націонал-соціалістів Mein Kampf («Моя боротьба»). Тираж порівняно невеликий — п'ять тисяч примірників.
Проте книгу заплановано видати в двох томах. Чому вона не вмістилася в один? Зі слів директора інституту Андреаса Віршінга, до ориґінального тексту додалося близько трьох з половиною тисяч анотацій у виданні, покликаних «розбити вщент» міфи про книгу Гітлера.
«Наше завдання полягало в тому, щоб, як то мовиться, упіймати Гітлера за язика, — розповів учасник проекту перевидання, 32-річний мюнхенський історик Томас Фордермаєр, — перевірити рядок за рядком книгу Mein Kampf, вперше видану 1925 року».
Команда дослідників чотири роки працювала над центральною книгою головних винуватців Голокосту та Другої світової війни. Тож було створено "ґроссбух" на дві тисячі сторінок, який стане першим і, найпевніше, єдиним перевиданням твору Гітлера в повоєнній Німеччині.
То чому ж саме тепер має побачити світ це видання? Зовсім не тому, що якось змінилася політична кон'юнктура. Не змінилося й ставлення до злочинів нацизму чи до особи Адольфа Гітлера. Просто на початку 2016 року минає юридично виміряний термін прав автора на книгу як інтелектуальну власність. Тобто промине 70 років від року смерті Гітлера.
Всі ці роки права на Mein Kampf належали реґіональній владі Баварії, яка відмовлялася санкціонувати друк книги. Однак за місяць текст книги стане публічною власністю.
Тож з наступного року перевиданий Mein Kampf можна буде купувати в книгарнях цілком офіційно, цілком леґально. Відома навіть точна ціна двотомника — 59 євро, що не так вже й багато за німецькими мірками.
Плани перевидати Mein Kampf ще на початку їхньої реалізації збудили доволі різку неґативну реакцію єврейських громад Німеччини, які назвали книгу «небезпечною». Проте німецька федеральна влада вирішила цьому не перешкоджати. З майбутніми видавцями лише наперед було обумовлено, що наклад книги обмежиться п'ятьма тисячами примірників, щоб уникнути зростання популярності неонацистських ідей.
Що переконало німецьких політиків та урядовців, які як вогню завжди боялися звинувачення їх у симпатіях до нацистської ідеології (а надто коли ці звинувачення виходили від Ізраїлю або єврейських громад), таки змінити свою думку й дати згоду на видання? Передовсім те, що у новому виданні коментарів за обсягом буде більше, ніж самого ориґінального тексту Адольфа Гітлера.
«Це, власне, й був засадничий пункт, — розповів керівник проекту перевидання, доктор історичних наук Крістіан Гартман, — текст буде всіяний науковими коментарями. Їх буде 1 200 сторінок (ориґінального тексту — 800 сторінок. — Z). Деякі коментарі стоятимуть поруч з текстом Гітлера, деякі — під ним. Тобто нашою головною метою є розкрити людям проблему».
«Ми прагнули пояснити всі висловлювання правильно і повно, щоб дати людям зрозуміти, що зі себе становив колишній фюрер», — зазначив Томас Фордермаєр. З його слів, колектив науковців прагнув деконструювати міф Гітлера раз і назавжди, позбавити ґрунту його книгу, яка й досі «залишається сповненою ефективного символізму, а отже, не позбавлена притягальної сили».
Фордермаєр застерігає: «Книга не така проста, щоб так собі легко можна було б сказати, мовляв, це безглузда, зла писанина божевільного автора. Текст аж ніяк не є накопиченням брехонь, бо тоді б автора можна було дуже легко викрити. Гітлер поєднував у книзі факти, напівправду, свідоме нагнітання, введення в оману, а також стилізацію високого рівня».
Вступ до нового видання написав британський історик Ніл Ґреґорі, професор з Університету Саутгемптона. Він звертає увагу на два міфи, які останні 70 років оточували Mein Kampf. Перший полягав у тому, що буцімто цю книгу в Німеччині ніхто не читав ні за часів урядування Гітлера, ні раніше. Тому, нібито, ніхто з німців не знав, що там написано. Другий: Mein Kampf так нездало написаний, що є просто нечитабельним, тому навіть той, хто придбав книгу й починав читати, відразу ж припиняв це заняття. «Насправді книга була бестселером ще перед 1933 роком, Гітлер заробив на ній чималі гроші», — спростовує Ґреґорі ці міфи.
Водночас британський історик вказує на іншу ваду тексту священної книги націонал-соціалістів. «Гітлер хотів репрезентувати себе як ориґінального мислителя, який привносить щось нове у світ. Але насправді багато думок поцуплені з чужих текстів, від інших авторів. І при тому в книзі не названо жодного джерела. Гітлер лише чітко вловив щораз дужчі настрої антисемітизму в німецькому суспільстві й зумів їх драстично загострити. А насправді він не був жодним унікальним феноменом, просто — людиною свого часу. Він взяв на озброєння ідеї соціал-дарвінізму, говорив про примусову стерилізацію розумово чи фізично неповносправних».
Утім і нині багато хто (не лише євреї) в Німеччині висловлює побоювання, адже дійсно існують ризики, що книга потрапить в недобрі руки. Хай там як, в ній залишається 800 сторінок ориґінального тексту Адольфа Гітлера, тобто 800 сторінок нацизму, антисемітизму, расової ненависті. Тому влада землі Баварія, під егідою якої й реалізовувася проект, видавши на видання 500 тисяч євро, планує організувати реалізацію готової книги в такий спосіб, щоб насамперед вона потрапила в руки науковців, наукових установ та вчителів історії у школах та університетах.
03.12.2015