Підготувала Божена Городницька

У Львові триває IV міжнародний фестиваль «Відкриваємо Падеревського», що вже чотири роки поспіль знайомить українців та поляків із творчістю одного з найвидатніших піаністів та композиторів кін. XIX ст. та поч. XX ст., особистістю, що відіграла значну роль в історії обох народів – Ігнація Яна Падеревського.

 

 

За словами менеджера оргкомітету Катажини Ренес, фестиваль відкриває слухачам Падеревського, як особу дуже багатогранну, а його музику багатожанрову і доступну для слухачів із різноманітними вподобаннями. Серед пріоритетів фестивалю: не обмежуватися класикою, але й подбати про важливу глибину інтерпретації, подачі. Адже серед пропонованого є й камерна,  й симфонічна музика, й фортепіанні речиталі, й джазовий елемент, й навіть спектаклі...  Зрештою, фестиваль не лише відкриває нам Падеревського, але також знайомить українців з польськими музикантами, а віднедавна ще й відкриває Україну для польських артистів і організаторів. Як результат, українські музиканти щораз частіше грають на польських сценах. Зокрема, одним із таких концертів, що мав шалений успіх? був виступ молодіжного академічного симфонічного оркестру «INSO-Lviv»  у президентському палаці у Варшаві.

 

Четверта едиція фестивалю стартувала 5 листопада у Львівській філармонії із урочистого концерту за участі знаного у світі польського диригента Кшиштофа Пендерецького – композитора-легенди, без перебільшення генія наших днів, який вже вдруге бере участь у фестивалі.  Цьогоріч він диригував львівським камерним оркестром «АКАДЕМІЯ» – оркестром Національної музичної академії ім. М. В. Лисенка, який виконував його твори. Під час концерту Пендерецькому присудили звання «Почесного доктора» (Honoris Causa) ЛНМА ім. М. Лисенка. За словами організаторів, маестро був дуже зворушений нагородою та відзначив, що має у здобутках понад сорок «докторатів», але мало який для нього має таке вагоме значення, як цей...

 

 

...І хто б міг подумати тоді, у 2011, що скромний задум про два концерти двох людей з двох країн набере таких обертів?

 

 

Чому Падеревський? Хто такий Падеревський?

 

Напередодні «Євро 2012» українська піаністка Маріанна Гумецька познайомилась із менеджером культури Адамом Балою, з яким й заснували Польсько-українську фундацію ім. І. Я.Падеревського, а відтак запланували кілька концертів у Львові...

 

 

– Падеревський – піаніст світової слави, поляк за походженням, народжений в Україні, – розповідає артистичний директор фестивалю «Відкриваємо Падеревського» Маріанна Гумецька.  –  Освіту здобув у Варшаві. Його перший великий концерт відбувся у Парижі, значний успіх мало вже перше турне по США. Деякий час  жив у Швейцарії. Був одним із найвідоміших піаністів початку ХХ століття. Падеревський неодноразово бував у Львові. Зокрема був присутній на відкритті Львівської Опери, а також грав тут численні концерти. У 1910 році у Львові відбулася велика імпреза з нагоди століття від дня народження Шопена на сцені Львівської філармонії. Це був з’їзд музикантів всього світу, на якому присутність  Падеревського викликала величезне захоплення  і розголос...

 

А ще Падеревський відомий як дипломат. Свого часу він був прем’єр-міністром Польщі, і тією особою, яка посприяла тому, що Польща з’явилась на мапі Європи у 1917-1918 роках.  Тому для нас постать Падеревського, як музиканта, а водночас людини освіченої, що була прийнята в найвищих колах, була знайома з найвпливовішими людьми світу – є підтвердженням того, що музикант має можливість багато змінити і зробити для суспільства, і зрештою впливати на долю цілого народу, бо ж частково і завдяки ньому Польща здобула незалежність.

 

Падеревський любив землі, з яких походив. Народився у с. Курилівка Вінницької області, яку часто згадував, намагався допомагати людям, які там живуть, але повертався частіше до Львова та Кракова – міст, де грав концерти. Пізніше, коли виїхав до Америки і був піаністом, який чи не найкраще у світі заробляв – займався філантропією, помагав і висилав гроші сюди в Європу, особливо під час Першої світової війни. 

 

Існує такий польський вислів: muzyka łagodzi obyczaje. Мистецтво Падеревського і його артистична постать в чудовий спосіб поєднує Україну і Польщу, збагачує нашу культурну спадщину. Цей факт нам, як організаторам, дуже імпонує.  Як тоді, так і  тепер, ця симпатія і дружба між близькими країнами-сусідами, безперечно, позитивно впливає на наше взаєморозуміння і на розвиток мистецтва. Маючи такого патрона,  ми свого часу вирішили заснувати фестиваль, на якому на одній сцені могли б виступати поляки і українці. По-друге, для нас є важливим, щоби звучала музика Падеревського, який був не тільки шалено популярним піаністом, але й  недооціненим і не знаним у нас композитором  Наприклад, мало хто знає, що Падеревський є автором опери «Манру», прем’єра якої для польської публіки відбулася у Львівській Опері. А вже наступного року її презентували, як єдину польську оперу, у Метрополітен-опера у Нью-Йорку...  

 

 

На сцені лише кращі!

 

Організатори фестивалю переконані: якщо музику грають провідні майстри, а оркестри звучать під батутою кращих диригентів світу, лише тоді інтерпретація звучить переконливо і може по-справжньому захоплювати. Тому й вирішили тримати планку і запрошувати музикантів світового рівня, одним з яких,  безумовно, є Кшиштоф Пендерецький, який відвідує фестиваль вже другий рік поспіль.

 

Спершу з’явилася ідея проведення  двох концертів з музикою Падеревсього, потім ідея переросла в міні-фестиваль, на який ми вирішили запросити Єжи Максим’юка – польського диригента, який надзвичайно любить Падеревського.  А також піаніста Кароля Радзівоновича. Хедлайнером фестивалю стала Анна-Марія Йопек – знаменита польська джазова співачка. На першому фестивалі нам вдалося майже неможливе – виконати всі симфонічні твори Падеревського. Це був успіх і нам хотілося продовження. Тому вже наступного року привезли сестер Ольгу і Наталю Пасічник. Наталя – талановита піаністка, Ольга – знамените сопрано,  солістка Варшавської опери. Тоді ж прозвучала симфонія Лятошинського під батутою Єжи Мяксим’юка. Спеціальним гостем був Петер Тот – піаніст з Угорщини, володар гран-прі фестивалю ім. І. Падеревського в Лос-Анджелесі. Варшавська камерна опера привезла до Львова оперу «Галька» Монюшки. А як ми знаємо найзнаменитішою виконавицею головної ролі у цій опері свого часу була Соломія Крушельницька. Другий фестиваль ми відкривали історичним концертом, у якому повторили програму виступу Ігнація Падеревського у Львові з початку 1900-х років. Він тоді грав свого роду «фортепіанні хіти», знакові і надзвичайно важливі твори зі світового фортепіанного репертуару: 5- й «Імператорський» концерт Бетховена, 2-й концерт Шопена і свою власну «Польську фантазію». На цей виступ навіть збереглися рецензії...

 

Торік фестиваль був присвячений виключно українській музиці. На відкритті прозвучав концерт Ревуцького, солістом в якому виступив Йожеф Єрмінь – український піаніст, знаний інтерпретатор сучасної музики та творів з українського репертуару, лауреат багатьох відзнак, серед яких і премія ім. Л. Ревуцького. Прекрасний концерт відіграв Лешек Можджер – відомий польський джазовий піаніст, унікальний тим, що знайшов свій стиль в фортепіанній музиці, створив свій світ, і робить це дуже цікаво. Вперше виступав Кшиштоф Пендерецький, а Мирослав Скорик спеціально до фестивалю  написав два нові твори, якими й диригував. Так на сцені зійшлися два титани сучасної класичної музики Польщі та України – Кшиштоф Пендерецький та Мирослав Скорик...  

 

Цей рік не стане винятком, сподіваємося, що різноманітна програма буде на відповідному  рівні.  Офіційне відкриття фестивалю відбудеться у п’ятницю, 13 листопада,  незмінно на сцені Львівської філармонії за участі відомого промоутера творчості Падеревського – піаніста Адама Водніцького (Польща-США), всесвітньо відомого польського віолончеліста та диригента Анджея Бауера, а також Академічного симфонічного оркестру Львівської філармонії. До слова, Адам Водніцький  свого часу видрукував перше повне зібрання творів Падеревського. В програмі концерту прозвучать твори української композиторки Любави Сидоренко (Симфонія №1 “AbInitio”), Едварда Гріга (Концерт для фортепіано з оркестром ля-мінор ор.16) та Вітольда Лютославського (Концерт для оркестру).

 

 

У суботу, 14 листопада до Львівської Опери приїде 135 учасників легендарного, одного з найкращих у світі у своєму жанрі польського фольк-ансамблю пісні та танцю «MAZOWSZE» (Мазовше) з прем`єрною для «Mazowsza»  виставою в Україні – славетною оперою XVIII століття «Краків`яни та Гуралі», яка демонструє історію та побут польського суспільства перед Третім поділом Польщі. До речі, її лібрето часто порівнювали з «Чарівною флейтою» В. А. Моцарта. Це дуже символічне повернення до Львова, адже ця вистава залишається популярною вже понад двох століть, і свого часу часто виконувалась саме у Львові.

 

Того ж вечора там же відбудеться традиційна церемонія вручення відзнаки PADEREWSKI, відзнак Міністерства культури і національної спадщини Польщі, а також відзнаки ProMazovia.

 

А у фінальний день, неділю, 15 листопада, у Львівській Філармонії запрошуємо на вечір джазу за участі улюбленців львівської публіки та знаних в Європі – українсько-польського гурту DAGADANA («ДагаДана»). Як зазначили дівчата ексклюзивно у новій програмі концерту прозвучать джазові інтерпретації творів Ігнація Яна Падеревського, у виконанні яких я з приємністю візьму участь, а також композиції з використанням поезії польських класиків літератури....

 

Проводимо паралелі...

 

Творячи фестиваль, нам йдеться про експонування дружніх стосунків між народами, про пошук того, що нас поєднує з поляками, про пошук спільних коренів,  – відзначає Маріанна Гумецька. – Під час першого фестивалю ми провели семінар, своєрідну дискусійну панель, де говорили про мультикультурність Львова.  Це була зустріч істориків і культурологів з обох боків кордону. Саме такі зустрічі і розмови про феномен мультикультурності дають змогу побачити наші спільні, а часом спірні, моменти. Тому цього року ми знову повертаємо до формату дискусій і 12 листопада, у четвер, у Дзеркальній залі Львівської Опери відбудеться дискусія «Геополітичні аспекти польсько-українських взаємин періоду Другої Речі Посполитої і Української Народної Республіки – часів Іґнація Яна Падеревського» за участю проф. Мар’яна Дроздовського, Павла Коваля, Ксимени Пільх-Новаковської, Річарда Варго, Ельвіри Ґілєвіч та інших запрошених гостей зі світу науки та культури. Модератором дискусії, як і першого разу, буде Тарас Возняк.

 

До слова, Річард Варго говоритиме про ще одну маловідому, але дуже важливу для нас постать, видатну артистку, сопрано Марцеліну Сембріх-Коханьську. Про неї ми знаємо мало, це була солістка Львівської Опери, випускниця нашої музичної академії. Зірка світової слави, яка народилася в Долині, а пізніше творчий шлях привів її на найкращі сцени світу. Вона була солісткою Метрополітен-Опера протягом 20 років...

 

Під час дискусії , звісно, розмови торкаються не тільки музики. Хоча, якщо говорити про Падеревського,  то не можна не говорити про музику. Розуміння музики залежить від контексту, коли ці твори, за яких обставин і у який час, були написані. Щоби розуміти музику, варто говорити про композитора та епоху. Щоби зрозуміти музику, треба уміти проводити паралелі до кіно, живопису, театру...  Музика надто глибока, її не можна спростити і пояснити на пальцях. Класику, як і джаз, зрозуміти часом дуже складно. Можна й не зрозуміти, але захопитися, відчути емоцію, пережити, і для цього не треба досконалого роз’яснювання.

 

 

Фестивальні «родзинки»

 

Ще одна подія, варта уваги пошановувачів музики, відбудеться у четвер, 12 листопада, у  Дзеркальній залі Львівської Опери, де Польсько-Українська Фундація ім. Падеревського представить історичний інструмент фірми «Stеinway» часів Падеревського. А відтак запрезентують концерт камерної музики польських і українських композиторів за участі солістки Варшавської камерної опери Анети Лукашевіч (меццо-сопрано), яка заспіває пісні Падеревського, Мирослава Фельдгебеля (фортепіано), Маріанни Гумецької (фортепіано),  Юрія Ланюка (віолончель),  Оксани Литвиненко (віолончель), камерного хору «Глорія» (диригент Володимир Сивохіп).

 

Щоби пізнати краще постать Падеревського, варто завітавши на показ фільму авторства Вальдемара Домбровського, який був створений два роки тому на спеціальне замовлення. Документальна стрічка про молоді роки Падеревського, дорогу до шаленої кар’єри і важливу роль, яку він відіграв, як політик, як дипломат. Фільм демонструватимуть польською мовою у кафе «Краків»,  що на вул. Костюшка. Вхід вільний.

 

До слова...

 

Цьогоріч з президентом фундації Адамом Балою ми мали нагоду побувати в Америці, де відвідали фестиваль-відповідник. Їх фестиваль – дуже цікавий, але значно меншого масштабу, ніж львівський. А чому саме там? Бо Падеревський мав у Каліфорнії шмат земель, на яких вирощував виноградники і займався виноробством. Мало хто знає, що це він започаткував каліфорнійські вина... Подумати ж,  композитор, народжений в Україні, за походженням поляк, приїхав в Америку і привіз виноробську традицію! Там же ж у нього були плантації мигдалевих дерев і нафтові поля. Ці три напрямки були його зацікавленнями парально із музикою. Падеревський був надзвичайно освіченою  багатогранною людиною, цікавився світом, життям. Отже, не дивно, що існувало багато інших речей, які його приваблювали.

 

На фестивалі в Каліфорнії ми познайомились з паном Мареком Жебровським – арт-директором дійства, яке, до речі,  також не обмежується класичною музикою... Тож є великий шанс і надія, що у  наступні роки до нашого культурного обміну доєднається ще й третя сторона пошановувачів творчості Падеревського – американська...   

12.11.2015