Самки шимпанзе живуть недовго після того, як втрачають здатність народжувати. В людей все інакше: для еволюції виявилося корисним, щоб жінки після менопаузи ще довго жили. Бабусі допомагали виховувати внуків і, в такий спосіб, сприяли другій вагітності своїх доньок, що підвищувало приплоди в ранніх людей і допомагало збільшити середню тривалість життя – навіть у чоловіків.
Бабуся з народу Борана несе дитину.
Самки шимпанзе живуть недовго після того, як втрачають здатність народжувати. В людей все інакше: для еволюції виявилося корисним, щоб жінки після менопаузи ще довго жили. Бабусі допомагали виховувати внуків і, в такий спосіб, сприяли другій вагітності своїх доньок, що підвищувало приплоди в ранніх людей і допомагало збільшити середню тривалість життя – навіть у чоловіків. Але з огляду на те, що чоловіки свою репродуктивну здатність зберігають довше, зовсім скоро плодючих чоловіків стало більше, ніж жінок. Це змінило споконвіків властиву чоловікам полігамну сексуальну поведінку: вони стали охоронцями своєї партнерки, з чого, зрештою, розвинулися типові сімейні відносини людей. «Бабусину гіпотезу» підтвердили результати комп’ютерної симуляції, яку американські та австралійські науковці презентували в журналі «Proceedings of the National Academy of Sciences (PNAS)».
«Стосунки пари є універсальною ознакою людських спільнот, чим ми відрізняємося від наших найближчих родичів», – каже Крістен Гавкес (Kristen Hawkes) з Університету Юти, що в Солт-Лейк-Сіті, керівник наукової групи. Вона переконана: основною передумовою розвитку сімейних відносин у людей стала участь бабусь у вихованні дітей. Це суперечить дотепер поширеному припущенню, що пари виникали внаслідок певного типу бартеру. Відповідно до нього, чоловік купував вірність жінки за харчування та захист її і дітей.
Згідно з «гіпотезою бабусі», нова функція старших жінок спочатку підвищила середню тривалість життя, бо чим довше жила бабця, тим більше вона підтримувала доньку та внуків. Гени довшого життя переходили також і нащадкам чоловіка. Через це зросла конкуренція старших чоловіків за ще плодючих молодших жінок.
Уступити в сімейний зв'язок з часом виявилося найкращою стратегією зачаття якомога більшої кількості дітей. Не йдеться про моногамію на все життя. Партнерство триває впродовж певного періоду, в який можливі більше, ніж одні стосунки.
Незважаючи на те, що сьогодні сімейний зв'язок властивий усім культурам, ознаки та стабільність його – дуже відрізняються, пояснюють науковці. В досліджуваній культурі мисливців-збирачів сім’ї були тим стабільнішими, чим більшим було співвідношення між кількістю чоловіків і фертильних жінок.
Спільно з науковцями з Сіднея Гавкес з допомогою комп’ютерної симуляції перевірила висновки «бабусиної гіпотези» розвитку структури суспільства ранніх людей. Науковці використали, з одного боку, дані про популяції шимпанзе, а з іншого боку, інформацію про сучасні культури мисливців-збирачів, зокрема про народ Гадза з Танзанії. В цій групі старші жінки виконують, окрім іншого, ще й завдання пошуку спеціального зерна, що є важливим джерелом харчування.
На комп’ютері вчені змоделювали одну з фаз людської еволюції з численними поколіннями. Як на структурі популяції шимпанзе, так і на життєвих відносинах чотирьох народів мисливців-збирачів припущення гіпотези про роль бабусь підтвердилися.
Joachim Czichos
Oma sei Dank: Evolution der Paarbindung beim Menschen
Wissenschaft aktuell, 08.09.2015
Зреферувала Соломія Кривенко
09.09.2015