Те, що найбільша різноманітність великих ссавців існує нині в Африці, є наслідком передусім активності людини, а не клімату чи якихось інших чинників довкілля. Це встановили датські вчені, які мапу, що відображає те, як би світом розселялись великі ссавці, якби не було людей

 

У такому світі у Північній Європі жили б не лише вовки, ведмеді та лосі, але й слони та носороги. Таких висноків дійшла команда вчених Оргуського університету. Раніше вони вже довели, що вимирання великих ссавців пізнього четвертинного періоду під час останнього льодовикового періоду пояснити переважно дією антропогенного фактора. У своєму останньому дослідженні вони змоделювали біорізноманітність великих ссавців, якою вона була б без впливу людей, ґрунтуючись на таких чинниках, як природний ареал кожного виду, біогеографія та теперішні екологічні шаблони.

 

«Північна Європа – далеко не єдине місце, де люди сильно зменшили різноманітність ссавців. Це спостерігається по усьому світу», – стверджує професор Єнс-Крістіан Свеннінґ, один зі співавторів дослідження.

 

Африка – сьогодні чи  не єдине місце з високим ступенем різноманітності ссавців. Але якби не було людей, то зони зі значною біорізноманітністю існували б по всьому світу, а найбільше у Північній та Південній Америці, де сьогодні мешкає дуже мало видів великих ссавців.

 

«Якби природний розвиток відбувався сам собою, то більшість великих тварин водилися б і таких частинах Нового світу, як Техас, а також регіони довкола північної Аргентини й Південної Бризилії. Причина, чому нині їх можна зустріти лише в Африці, полягає не в тому, що континент аномально багатих на великих тварин, а тому, що це єдине місце, де їх не викорінила людська діяльність. Довгий час цей регіон був безлюдний», – каже провідний автор дослідження Серен Форбі, Департамент біонауки з Оргуського університету.

 

Дослідження є важливим внеском у розуміння природних чинників, які визначають біорізноманіття на конкретній території. Зокрема, сьогодні існує велика біорізноманітність у гірських районах, яку часто пояснюють на основі екологічних варіацій. Мовляв, долини та високогір’я – це різні екологічні ніші, що дають змогу різним видам жити пліч-о-пліч. Але аналіз команди Форбі змушує подивитись на біорізноманітність в горах по-іншому, а саме у світлі людської діяльності.

 

«Те, що у горах можна зустріти більше видів, ніж на рівнинах, частково є наслідком того факту, що гори слугували прихистком для тварин, яких масово знищували у населеніших рівнинах. Як приклад, можна навести європейського бурого ведмедя. Те, що його нині можна зустріти тільки в горах, пояснюється тим, що його давно знищили у рівнинних районах», – вважає С. Форбі.  

 

Результати дослідження опубліковані в журналі Diversity and Distributions.

 

Without humans, the whole world could look like Serengeti   

Science Daily, 20/08/2015

Зреферував Євген Ланюк

22.08.2015