Другий зїзд українських кооператорів

У днях 3. і 4. лютого ц. р. відбувся у Кракові І-ший зїзд українських кооператорів. Перед ним стояло завдання накреслити плян праці на найближчі місяці й змобілізувати людей до його виконання. Цей плян мав не лише відповідати господарським потребам українських земель у Ґенерал-Ґубернаторстві, але теж тісно був звязаний з кількістю й якістю людей, які могли піднятися господарсько-кооперативної роботи.

 

Гаслом І-шого зїзду кооператорів було: здобути якнайбільший простір, розгорнути якнайширше свою акцію, по змозі в усіх селах з українським населенням заложити кооперативи. Одним словом, всі сили треба було посвятити розгорненню роботи вширину. Як це можна було ствердити зі звітів представників Кооперативних Союзів на ІІ-гому зїзді, гасло І-шого зїзду з невеликими виїмками переведено в життя. Із 161 кооператив, які були 1. січня ц. р., стан газових кооперативних станиць зріс на день 1. липня ц. р. до суми 846. Ці кооперативи зорґанізовані в 10-ох Союзах. Молочарська кооперація має 2 міські молочарні і 14 районових молочарень у краківській области (дістрікті), а 21 районових молочарень у люблинській области. Кредитова кооперація обіймає 6 Українбанків з 42 райфайзенками. Ці невеликі на перший погляд цифри на українських землях у Ґенерал-Ґубернаторстві, треба вважати великими, бо повстали вони на протязі 6-ти місяців. З другого боку вони мають своє глибоке значіння. В усіх цих новооснованих кооперативах втягнено українських селян, чи українських ремісників в заборонену для них дотепер орґанізаційну діяльність. Сотні й тисячі нових громадян стали до праці й зусиль для виборення кращих можливостей життя, для розбудови нашої спільної сили. Всі вони стали в рядах співтворців і співвідповідальних за долю цієї вітки українського народу. І це найважніше значіння, що скривається в повстанні цих численних нових кооператив. ІІ-гий зїзд українських кооператорів, що відбувся в днях 13. і 14. липня ц. р. дістав нові напрямні, нові гасла, які кооператори в своїй позїздовій роботі мають перевести в життя. Зїзд відкрив керманич господарського реферату Українського Центрального Комітету, колишній довголітній директор "Маслосоюзу" у Львові, інж. Михайло Хроновят. У вступному слову подав як основну напрямну праці: зміцнити здобуті позиції, зміцнити й поглибити роботу в них, охопити своєю діяльністю всі ділянки господарсько-торговельного життя терену, на якому йде праця. Дальшим завданням зміцнити гармонію, дисципліну і службову відповідальність між працівниками. По своїм вступнім слові передав інж. Хроновят керму зїзду голові української кооперації інж. Юліянові Павликовському. В кількох словах голова інж. Павликовський висловлює свою радість з приводу того, що йому знову довелося працювати на кооперативній ниві й спільно зі своїми випробуваними співробітниками йти до раз обраної мети. Зчерги орґанізаційний референт виголосив основний реферат. Референт підкреслив, що наша робота на українських теренах у Ґенерал-Ґубернаторстві є пробою для нас. Тут ми мусимо виявити, що справді в усіх умовинах вміємо до життя поставитися активно й використати все можливе, щоб тільки зорґанізувати і виконати призначену роботу. Сьогодні перед українськими кооператорами — у звязку з господарською політикою німецької адміністрації — виринуло завдання: показати чи вміємо ми без помилок і непорозумінь кермувати торговельною ділянкою господарства, чи вміємо всебічно охопити, зорґанізувати й повести господарсько-торговельні справи цілого населення. Умовиною виконати це присягнути населення до співпраці.

 

В системі німецької господарки українським землям у Ґенерал-Ґубернаторстві призначена роля житниці. Вони мають розвинути інтенсивне й всебічне сільське господарство. З українського боку кермуючим органом у сільсько-господарській роботі стає орґанізація "Сільський Господар". — Централя його в Ярославі. Працею української кооперації кермують ревізійні союзи в областях (дістріктах), в яких для цієї мети нещодавно створено українські відділи з окремим апаратом і бюджетом. Як дотепер, то побіч надзвичайно інтензивної роботи деяких Кооперативних Союзів можна теж ствердити в інших Союзах слабшу діяльність. Вона спричинена відсутністю відповідних людських сил, а в першій мірі важкими обставинами, і шкідницькою роботою польських шовіністів, які не в силі забути, що теперішній стан є зовсім відмінний від того, який був за неславної памяті Польщі. Торговельною централею для української кооперації являється "УГАС", акційна спілка у Кракові, з відділом у Люблині і кореспондентурою в Варшаві.

 

Кооперація в першій мірі розвивається по селах. Українську урбанізацію мають перевести купці, ремісники, а в майбутності і промисл. Число купців, зорґанізованих в українському осередку, сягає 540. Крім того поверх 100 купців ходить самопас, а коло 100 інших є дрібними сільськими крамарями. Ремісники є в стадії орґанізації. Промислу ні кооперативного, ні приватницького покищо нема. Банковість має вже добре зорґанізований свій осередок, яким є Українбанк в Ярославі з філією у Кракові; є поважні висліди. Як його підбудова істнують райфайзенки, що в найближчому часі мусять бути якнайчисленніше розбудовані.

 

Молочарська кооперація находиться в стадії орґанізації. З метою приспішення орґанізування й остаточного оформлення в недовгому часі відбудеться зїзд представників поодиноких молочарських станиць. Пекучою справою є фахове шкільництво. Дотеперішні ствердження заручують, що з новим шкільним роком повстане достаточна сітка українських фахових шкіл. Для докладного зясування собі можливостей господарської діяльности української кооперації, треба подати циферні дані, що відносяться до української етноґрафічної території. Українська етноґрафічна територія в Ґенерал-Ґубернаторстві обіймає 20 тисяч км2 з 750 тисячами українського населення, що замешкує більшою кількістю в 1420 місцевостях. Ці цифри — це реальна база, яку слід взяти під увагу, ставляючи завдання своїй діяльності.

 

Окруження й умовини, серед яких працюємо, вимагають від нас нового, відмінного від дотеперішнього підходу до справ. Коли в Польщі мали ми державу з усіми їі орґанами проти себе, то сьогодні державні орґани самі призначують нам завдання, дають повновласті. Перед нами сьогодні конечність господарсько вивінувати й торговельно обслужити цілу територію з більшістю українського населення в Ґенерал-Ґубернаторстві. Як порядкуючий чинник своєю ініціятивою і впливом маємо обхопити всі ґрупи населення без огляду на національність. Ми ж бо господарі на цьому клаптику землі й нашим завданням доказати це. В новім ладі на цій території, який щойно твориться, наша роля — це роля чинного співтворця.

 

У звязку з цим росте наша відповідальність. Брак належної кількости досвідчених і метких кооператорів вимагає від тих що є, не лише жертвенного труду, але теж повного підпорядкування вказівкам централі, себто господарського реферату У. Ц. К. Це зрештою випливає з метод праці і подій, серед яких живемо. Кооператор, як вояк на господарському фронті, поступає так, як поступає справжній вояк. У випадку зміни роду чи місця праці, слід доручення виконувати негайно, хочби це навіть суперечило особистому інтересові. В цей спoсіб господарська централя матиме змогу в міру потреби відповідних людей перекидати на різні місця, де вони наладнають справу. Без зрозуміння цього не осягнемо заповнення прогалин, спричинених відсутністю людей.

 

Ті, що вже є при роботі й ті, що прийдуть, будуть пляново й безперервно дошколювані. Союзи у своїм обсязі подбають про зорґанізування такого дошколу на основі загальної програми, випрацьованої в централі. Ростуть потреби, розгортаються можливості — отже й люди мусять безупину вишколюватися, щоб подолати роботі. Це — щодо людей.

 

Кооперативам треба присвятити увагу в таких напрямах: в першій мірі істнуючим кооперативам треба оформити себе правно. Поруч цього як друга основна вимога це відповідне капіталове забезпечення. Здорові капіталові підставі є єдиною площиною, на якій кооперативи можуть вповні і всесторонньо виконати своє завдання. Щойно, як що це виконають, зможуть охопити й кермувати цілістю торговельного життя терену. А коли цього не виконаємо, не зможемо забезпечитися перед різними несподіванками. Розмахові й експанзії назовні мусить внутрі відповідати орґанізаційна спаяність і живий звязок між поодииокими кооперативами внизу та їх осередками. Цілість праці мусить розвиватися по одним загально обовязуючим напрямним. А до цього треба постійного орґанізаційного звязку.

 

В пополудневих годинах першого дня зїзду відбулися звіти з діяльности зложені представниками поодиноких Союзів. В усіх звітах пробивалася яскраво потреба більшої кількости працівників. Один за другим звітодавці, як найбільшу недостачу стверджували відсутність людей. Це так само на горі — в Повітових Союзах, як і в низових кооперативах. Тому для виконання свойого пляну мусить кооперація вишколити собі потрібну кількість працівників. Зпоміж місцевого населення треба вибрати людей, які приготовилися б до того, щоб у майбутньому взяти в свої руки керму кооперативними станицями. Шляхом інтенсивного дошколу треба приготовити теперішніх працівників кооперації до сповнювання вищих завдань, а зпоміж місцевого населення зорґанізувати кадри, які вміли б самостійно повести роботу.

 

В другому дні зїзду в передполудневих годинах відбулася дискусія, яку започаткував представник Українбанку, а за ним представники молочарської кооперації. — Дискусія виявила, що в терені є велитенські можливості праці, але ці можливості можуть використати тільки сильні й меткі, які зуміють опанувати різнородні вимоги терену.

 

В пополудневих годинах другого дня устійнено напрямні, що є напрямними й диспозицією діяльности українських кооператорів у Ґенерал-Ґубернаторстві. Річевість напрямних є поважною запорукою, що вони справді будуть переведені в життя.

 

[Краківські вісті]

26.07.1940