Ера дорогого газу

Отямившись після першого шоку, викликаного появою нових тарифів на газ, споживачі за давньою українською звичкою узялись рахувати, чому ж виходить так дорого, і хто на цьому заробляє.  Цифри у всіх виходять дуже різні. А влада так і не змогла переконливо пояснити, чому тарифи зросли відразу в кілька разів.

 

 

Натомість українці, узявши до рук калькулятори, переважно згадували незлим тихим словом і президента, і «Нафтогаз» з МВФом, і всіх, хто має відношення до газового бізнесу. І найголовніше в отих розрахунках — що наші співвітчизники споживають таку кількість газу, яку оплатити за новими тарифами зможуть далеко не всі.

 

Драйву додала й поява від 1 липня нових структур типу «газзбут», які тепер замість облгазів провадитимуть розрахунки зі споживачами. Це спричинило (і часто — цілком мотивовано) нову хвилю невдоволення споживачів.

 

Отже, восени Україна з великою ймовірністю може отримати ще одну кризу неплатежів, яка зрештою може вилитись у теплоенергетичний газовий колапс.

 

За що платитимуть українці

 

Отримавши у травні нові платіжки за газ, і обурившись уперше, більшість українців з жахом подумали про наступний опалювальний сезон. Адже нові тарифи на газ здатні пустити з торбами не одну сотню українських родин.

 

Поява у платіжках «розшифровки» роздрібної ціни (точніше, двох тарифів) ситуацію не дуже прояснила. Так само, як і графіки-презентації на цю ж тему («Куди йдуть гроші, отримані як плата за газ»), розміщені на інтернет-сайтах низки облгазів, а також самого НАК «Нафтогаз України». Учасники одного ланцюжка прогнозовано кивають одне на одного. А за все в будь-якому разі платить той самий кінцевий споживач, тобто ми з вами.

 

Розібратись у лабіринті газового ціноутворення спробувала депутатська комісія ВРУ, щоправда, її висновки сподобалися не всім (а надто газівникам). Згодом альтернативний погляд виклала спеціальна робоча група у складі представників НКРЕ та великої аудиторської четвірки. Цифри в обох дослідженнях серйозно різняться, тож знайти остаточного «винуватця» здорожчання не змогли.

 

 

Кожен з ревізорів по-своєму має рацію. Скажімо, парламентарі виходили з поширеного твердження, що основні потреби населення забезпечуються силами власного видобутку. НАК купує цей газ в «Укргазвидобування» по 1 590 грн. за тис. кубів без ПДВ. Тож додавши витрати на транспортування, податки тощо, парламентські аудитори дійшли висновку, що з новими цінами маржа «Нафтогазу» сягає 40%.

 

Натомість робоча група НКРЕ та експертів вважала, що українського газу нам буде замало і доведеться частково користуватись імпортним. Тому склали докупи вартість газу власного видобутку (це 12,8 млрд. кубометрів по 1590 грн/тис. куб.м.) та імпортного (8,5 млрд. кубів по 5859 грн/тис. кубів) — і середньозважена ціна вийшла на рівні 3 293 грн. за тис. куб.м.

 

Газівники наполягають, що основний обсяг газу продаватиметься за найнижчою ціною — 3 600 грн (мовляв, основний обсяг споживання — це буде т.зв. «соціальна норма»: до 200 кубів на місяць). Тож, мовляв, і маржа НАКу в цьому випадку становитиме якихось 32 грн, або 0,45%. «Такої низької маржі немає у жодної компанії на ринку», — скаржився радник голови «Нафтогазу» Юрій Вітренко на своїй сторінці у Facebook. З його слів, навіть облгази лише за постачання отримують утричі більше.

 

Тут варто врахувати, що більшість облгазів (понад 70%) контролюється структурами Дмитра Фірташа. І хоча запідозрити самого бізнесмена у лобіюванні підвищення тарифів на газ складно, проте схоже, що саме в його структурах осідають майже всі гроші, сплачених населенням. Принаймні так було досі.

 

Від перестановки доданків…

 

Від початку ІІ півріччя український ринок газу нарешті відчув зміни, які приніс ухвалений у квітні закон про ринок газу. Першими традиційно постраждали звичайні споживачі.

 

Несподівано для багатьох споживачів у реґіонах з'явились нові структури, які тепер збирають оплату за використаний газ: такі собі «облгаззбути». Крім нових реквізитів, у квитанціях чимало мешканців приватного сектору виявили взяті зі стелі цифри споживання газу, а також якісь незрозумілі борги.

 

 

Мешканець Ірпеня Тимур, коментуючи отриману квитанцію, обурювався, що йому відверто приписали показники лічильника і на кінець травня, і на кінець червня. Через це у нього утворився «борг» у більш як 500 грн, а місячне споживання сягнуло 17 кубометрів, тимчасом як фактично воно становить 3–5 кубів газу.

 

І це не випадкова помилка, а система у багатьох реґіональних газових структурах. Розрахунок простий: для з'ясування «неточностей» треба витратити купу часу і зусиль, особливо з урахуванням кількості звернень. Адже спершу газівники оголосили про необхідність якнайшвидше переукласти з ними всі угоди на газопостачання. Відтак подумали, і вирішили не поспішати. Але в деяких областях, наприклад на Дніпропетровщині, черги таки шикувалися від 4-ї ранку.

 

Поява збутових структур — не забаганка, а реалізація принципів так званого Третього енергопакету ЄС, які вписали у Закон «Про ринок природного газу». Йдеться про необхідність розподілити  функції між компаніями, які видобувають, транспортують і продають газ.

 

Щоправда, у нас і тут змогли зробити все по-нашому, по-українськи. Адже збутові компанії утворені на базі міськ- та облгазів, найчастіше навіть за тією самою адресою. В наших умовах це означає, що постачанням і збутом газу фактично опікуватимуться ті самі структури. Тобто гроші й надалі отримуватимуть ті ж таки Фірташ з Ахметовим та ще кілька бізнесменів.

 

Натомість є інше важливе питання, яке потребує негайного вирішення і водночас не має його: це належний стан газорозподільчих мереж, який мали б підтримувати їх експлуатанти (обл- та міськгази). Протягом останніх трьох років вони мали б це робити за рахунок виручки від продажу газу (плюс нормативні втрати тощо), адже уряд Азарова навіть не вимагав від облгазів орендної плати. Однак насправді стан місцевих мереж жахливий, і коштів для їх ремонту ні в кого немає.

 

Тепер виглядає на те, що олігархам облгази стануть непотрібні — адже гроші отримуватимуть лише збутові контори. Тож газові мережі можна буде спокійно повернути державі.

 

Тим більше, що протягом липня коридорами Міненерговугілля блукає ідея передати ці мережі спеціально створеному держпідприємству. Йому ж, за задумом урядовців, «збутовики» платитимуть лише орендну плату за користування «трубою». Інші дві опції полягають в тому, що оренду (йдеться про 4–5 млрд. грн. річно) платитимуть реанімованому «Газу України» або напряму енергетичному міністерству.

 

Щоправда, в останньому випадку не зрозуміло, хто ж опікуватиметься, власне, ремонтами та підтримкою мереж у робочому стані. Зате вже можна спрогнозувати нове подорожчання газу для споживачів — адже орендну плату збутовики обов'язково додадуть до тарифу.

 

Показова осінь

 

І в Уряді, і в НАКу небезпідставно вважають, що восени Україну може чекати масштабна криза неплатежів.

 

Для чималої кількості людей вартість газу в холодну пору року виявиться непідйомною. Й оскільки за субсидіями зголосились лише трохи більше 1,1 млн. сімей (тоді як урядовці розраховували на 4,5 млн. сімей), різниця між цими показниками — це і є потенційні неплатники.

 

Зимовий сценарій може бути цілком апокаліптичним. Оскільки облгази не зберуть 100% оплати, вони не розрахуються з «Нафтогазом». А НАК, своєю чергою, не зможе оплатити постачання чи то видобутого в Україні, чи імпортованого «блакитного палива». Поставки припинять, тож залишиться або тягнути його з підземних сховищ (якщо туди закачають достатні обсяги), або «тирити» його з транзитних обсягів, що обов'язково виллється у ще один скандал з Москвою.

 

У підсумку серед зими Україна може залишитись без газу, і через це нам загрожує кількадесят аварій на кшталт Алчевська (у січні 2006 року там внаслідок аварії в тепломережі замерзла і розірвала труби вода).

 

Повторити цей «льодовиковий період» ми, на жаль, маємо сьогодні більше шансів, ніж уникнути його. І питання тут не лише в реформі ринку газу за європейськими принципами, а в спроможності пересічних споживачів забезпечити апетити держави, олігархів і щоб до ттого ж за газ було чим заплатити імпортерам — хоч росіянам, хоч європейцям.

 

23.07.2015