Вчера о 6-ій годинї вечером зібрала ся в видїлї краєвім анкета для наради в справі підвисшеня субвенції народно-рускому театрови з 6000 на 10.000 зр. Из запрошених явили ся: посол Романчук, д-р Омелян Огоновскій, проф. Вахнянин, проф. М. Поляньскій; д-р Евг. Олесницкій (приїхав умисне аж з-під Хоросткова), ґр. Стан. Баденї і член видїлу краєвого Єнджейович. Не явили ся: д-р Олександер Огоновскій, сов. о. Ильницкій, д-р Юл. Целевич, д-р Д. Савчак, М. Димет, ґр. Ант. Водзицкій і Зигм. Савчиньскій. (О. Ильницкій і д-р Целевич виїхали зі Львова на вакації, М. Димет вчера помер, а Зигм. Савчиньскій виїхав на зїзд товариства педаґоґічного до Бохнї; д-р Алекс. Огоновскій був занятий испитами на університетї а д-р Савчак виїхав зі Львова).
Сконстатувавши, хто из членів анкети явив ся, а хто нї, предсїдатель п. Єнджейович (в заступстві д-ра Савчака) відчитав ухвалу сойму, котра мала бути основою нарад анкети. Ухвала сойму звучить:
"Поручає ся видїлови краєвому, щоби в порозуміню з артистичною комісією, истнуючою вже в лонї руского товариства "Бесїда", скликав в цїли всесторонного розслїдженя відносин народної рускої сцени відповідну анкету і з єї нарад на найблизшій сесії соймовій здав справу, о скілько театр рускій заслугує на підвисшенє річної постійної субвенції з 6.000 зр. на 10.000 зр."
По відчитаню сеї ухвали соймової предсїдатель заявив, що відкриває дискусію.
Перше слово забрав проф. Поляньскій. Він заявив ся за підвисшенєм субвенції театрови, але заразом почав відказувати, що ніби то комісія артистична не сповняє своєї задачі, а заряд театру нїколи не оголошує справоздань у дневниках, — длятого сойм, даючи рускому театрови субвенцію, повинен установити строжшу контролю.
На такій несподїваний виступ проф. Поляньского забрав перше слово до відповіди д-р Е. Олесницкій. Що-до артистичної контролї над театром, то така комісія єсть від часів бл. п. Юл. Лавровского до нинї. Тії члени, що интересують ся театром, здають що пів року справу видїлови краєвому про артистичну сторону театру. Тими членами суть пп. проф. И. Вахнянин, сов. о. Ильницкій і д-р Олекс. Огоновскій. Що-до економічної сторони, то видїл "Бесїди" що пів року предкладає видїлови краєвому рахунки, де кождий крейцар не тілько викзаний але і удукументований. Кромі того єсть ще одна контроля: видїл "Бесїди" предкладає на загальних зборах своїх членів річні реферати театральні і ті реферати разом з справозданєм касовим, оголошує публично. Пpoф. Поляньскій може пересвідчитись о тім из сегорічного "Дѣла", де в чч. з 21, 22 і 28 червня було випечатане дуже докладне справозданє, котре впрочім опісля в скороченю повторили деякі польскі ґазети, головно Kurjer Lw.
Проф. Вахнянин запротестував торжественно против того, що підносив проф. Поляньскій і зажадав, щоби сей протест вписано до протоколу. Бесїдник, яко член комісії артистичної, заявив, що комісія тая все слїдить розвій театру з огляду артистичного дуже совістно і що пів року правильно здає справу видїлови краєвому.
Пос. Романчук піднїс, що комісія артистична не єсть покликана до слїдженя економічної сторони театру; на се єсть видїл "Бесїди" і той предкладає видїлови краєвому рахунки. Пос. Романчук був торік головою "Бесїди" і пepecвідчив ся, що артистична комісія виготовлює як найсовістнійші справозданя.
Проф. Поляньскій заявив, що він остатними роками театром справдї не интересував ся і в театрі не бував, а то, що піднїс, відносить ся до часів Лавровского і Сушкевича. Замічає однак, що на рускій сценї представляють за богато піятики.
Проф. Вахнянин представив розвій новочасної драматичної літератури і висказав, що в представлюваних тепер творах на рускій сценї піятик анї нїяких неприличностей нема.
На тім скінчилось интермеццо, викликане замітами проф. Поляньского, а д-р Олесницкій приступив до експозе зі стану театру від часу єго заснованя з спеціяльним увзглядненєм послїдних 10 лїт. Виказав, як розвивалась руска штука драматична і як в міру того розвою більшали потреби рускої сцени. В р. 1883 виведено на сценї твори историчні, а рівночасно, і побутові драми україньскі. При тім почав театр звертати увагу на музикальні твори україньско-руских композиторів. Сили були ще за слабі до тих творів. Треба було і сили скріпити і постаратись о відповіднїйшу виставу, о декорації. В міру того збільшали ся видатки; персонал артистичний подвоєно, ґажі піднеслись вдвоє. Штуки историчні вимагали коштовних костюмів і декорацій, а штуки музикальні рутинованих співаків, хору і орхестри. Референт виказав цифрами з послїдних 10 лїт, як росли видатки і як збільшались они дуже значно в міру того, як в драматичнім репертуарі ставлено твори такі, як драми Устіяновича, Огоновского, І. Барвиньского, Шілєра, комедії Сарду, а в оперовім ресортї оперети народні, як "Запорожець за Дунаєм", а в остатнім роцї і велику оперу Лисенка "Різдвяна ніч". На ті збільшені видатки фінансові сили театру разом з дотеперішною субвенцією суть недостаточні. Для зашанованя сил драматичних треба окремого хору а опери на більшій розмір потребують доконче реформи орхестри. Ті видатки вимагають збільшеня буджету місячно що найменче о 500 зр., кромі того треба конче підвисшити ґажі для тих сил артистичних, котрі вже близько 25 лїт трудять ся на сценї, як і для тих, котрі мають охоту образуватись відповідно для сучасних вимог штуки драматичної. Треба також бодай в части відділити сили співочі від драматичних, щоби одні як другі образувались після свого ресорту. На всї ті потреби субвенція 10.000 зр. єсть мінімальна.
Проф. Вахнянин промовив в тім самім дусї, що д-р Олесницкій. Яко член комісії артистичної бачить бесїдник конечну потребу підвисшеня субвенції бодай до 10.000 зр.
Ґр. Станислав Бадені, заявивши мимоходом жаль, що значне число членів анкети не явило ся, а справа дуже важна, — звернув ся передо всїм до замітів проф. Поляньского. Сам зріст театру народно-руского — мовив ґр. Бадені — виказує на глядно заслуги "Рускої Бесїди" і усуває всякі сумнїви, щоби якій крейцар краєвої субвенції був зужиткований не з користею для театру. Я сего року через довшій час cлїдив гру руских артистів і бував на всїх представленях руского театру (в Радехові) і яко експерт мушу віддати всяке признанє артистичній гpі акторів і розвоєви рускої штуки драматичної. Замічу ще й то, що я з особливою увагою слїдив поведенє артистичного персоналу по-за сценою і мушу признати, що се поведенє приносить найбільшу честь народній институції. Жаль, що сама руска публика за мало підпирає свою рідну сцену, а спеціяльно у Львові Русини не дають навіть приюту своїй сценї. Ті перешкоди повинні Русини перебороти. На мою гадку ставленє перекладних опереток не єсть для рускої сцени відповідне. Русини мають свої штуки співні, що хапають за серце. Ті штуки треба виставляти, бо они будять чувство національне, треба старатись о штуки а lа Полуботок." Висказавши такій суд о театрі, бесїдник признав, що збільшенє субвенції єсть потрібне, але запроєктував, щоби дотеперішну субвенцію цїлу (6.000 зр.) давано дирекції, а сойм щоби понад то ухвалив окрему постійну дотацію для підпираня розвою рускої драматачної літератури.
Пп. Вахнянин і Олесницкій пояснили, що перекладні оперетки введено на сцену в тій цїли, щоби персонал на оперетках приготовити до опери. Коли се наступило, виставляє нинї рускій театр оперу "Різдвяна ніч" і наміряє виставити другу Лисенкову оперу "Утоплена".
Пос. Романчук, пояснивши мимоходом причину, длячого на засїданє не появились деякі члени анкети, признав, що рівнодушність до рускої сцени даєсь замітити, але тілько у одної частини рускої публики у Львові, на провінції же руска публика без різниці горнесь до театру і она переважно а місцями виключно підпирає рускій театр.
Що-до проєкту ґр. Баденього, то панове Вахнянин і Олесницкій заявили, що не противились би такому способови підвисшеня субвенції на рускій театр, однак з застереженєм п. Олесницкого, що розвій рускої штуки драматичної на всякій спосіб вимагає підвисшеня такого, щоби разом, як на цїли театру так і на розвій драматичної літератури, признано 10.000 зр. на руки "Рускої Бесїди" і так доповнене внесенє підпер цифрами потреб, з котрих ясно виходить, що така именно сума для розвою рускої штуки драматичної єсть нинї необходима.
Всї рускі члени анкети згодились на се однодушно.
П. Єнджейович заявив, що тоту опінію анкети предложить видїлови краєвому, і подякував членам за участь в нарадї. Закриваючи засіданє сконстатував на основі актів, що видїл краєвий посїдає найдокладнійші рахунки из субвенції, складані видїлом "Рускої Бесїди", і що в справі тих рахунків нїхто нїякого не може мати сумнїву.
На тім засїданє скінчилось.
[Дѣло]
19.07.1890