Цього тижня пішов у відставку маршалек Сейму Польщі, симпатик України й жорсткий опонент Кремля, екс-міністр закордонних справ Радослав Сікорський. Одночасно до демісії подали троє польських міністрів. Такими стали наслідки «касетного скандалу», який спалахнув ще рік тому. Все це відчутно вплинуло на електоральні настрої поляків.
Отже, своїх посад, окрім Сікорського, позбулися троє членів уряду Польщі: міністр охорони здоров'я Бартош Арлукович, міністр державної скарбниці Влодзімєж Карпінський та міністр спорту Анджей Бєрнат. Всі вони самі написали заяву «за власним бажанням», а прем'єр-міністр Польщі Ева Копач не зволікаючи підписала їх.
Але й на цьому низка звільнень не скінчилася. Згодом заяви про відставку подали голова радників прем'єра Яцек Ростовський, віце-міністри Рафал Баняк, Станіслав Ґавловський і Томаш Томчикєвич. А ще міністр Яцек Ціхоцький пішов з посади координатора спеціальних служб Польщі, хоча він залишатиметься головою Канцелярії прем'єр-міністра.
Всі відставки пов'язані з оприлюдненням матеріалів розслідування так званого «касетного скандалу» — нелеґальних записів розмов польських урядовців у фешенебельному варшавському ресторані Sowa i Przyjaciele. Записи потрапили до рук журналістам тижневика Wprost, який їх і опублікував. Надбанням громадськості стало те, як міністри залагоджують за державний кошт свої приватні інтереси, як торгуються за посади й преференції, як провадять підкилимову боротьбу з політичними конкурентами тощо.
Скандалові вже більше року, «Z» свого часу детально описував його спалах і розвиток. Частина його фіґурантів втратили свої посади ще торік. А тепер триває друга серія скандалу, що й не дивно напередодні парламентських виборів, на яких може докорінно змінитися партійно-політичний ландшафт Республіки Польща.
Варто також уточнити, що свіжі відставки відбулися через якихось два тижні після того, як кандидат від провладної «Громадянської платформи», чинний президент Броніслав Коморовський, несподівано (з огляду на попередні соціологічні дослідження) програв президентські вибори маловідомому перед початком виборчої кампанії Анджею Дуді, що його висунула опозиційна партія «Право і справедливість» (ПіС), яку очолює Ярослав Качинський — брат колишнього президента Леха Качинського, загиблого в авіатрощі під Смоленськом 2010 року.
Відтоді тренди електоральних преференцій зберігаються. Урядова «Громадська платформа» перманентно втрачає своїх виборців, а ПіС — здобуває. Несподіваний зиск з воскреслого «касетного скандалу» здобув і нещодавно створений виборчий блок Павєла Кукіза. Той, нагадаємо, у минулому був рок-виконавцем, але кілька років тому перекваліфікувався у громадські діячі, а згодом — у політики. Він теж взяв участь в останніх президентських виборах і заскочив усіх експертів небувалим результатом — 20,8 відсотка в першому турі.
Нині, згідно з останніми соціологічними дослідженнями, що їх перепровадила Millward Brown SA на замовлення польських телеканалів TVN i TVN24, незаперечним лідером електоральних симпатій стала партія ПіС, за неї готові проголосувати 30 % виборців. Блок Кукіза вийшов у «срібні призери», піднявшись фактично з нуля до 24 відсотків. ГП нині вдовольняється лише «бронзою» і 19 відсотками.
До Сейму також мали б потрапити (якщо не розгублять відсотки популярності до виборів, запланованих на жовтень цього року) Селянська партія (PSL), за яку й досі готові проголосувати 7 % поляків, і Союз демократичної лівиці з 5 % прихильників.
Порівняймо результат з опитуваннями громадської думки, зробленими двома тижнями раніше, тобто ще перед демісією урядовців, до якої спричинився відновлений «касетний скандал»:
Як бачимо, ПіС наростила свій рейтинґ популярності аж на п'ять відсотків. На чотири відсотки зросла кількість симпатиків політичної сили Певела Кукіза. Як не дивно, на два відсотки наростила число своїх виборців і «Громадянська платформа». А це означає, що крок з демісією був зроблений у правильному напрямку.
На відсоток зріс електоральний рейтинґ і в лівих демократів. Єдина партія, що зазнала втрат, — це PSL, яка входить до урядової коаліції на правах молодшого партнера, адже ще на початку місяця за неї готові були проголосувати 10 % виборців.
12.06.2015