Мирослава Іваник

Як відомо, не можна зробити яєчню і не розбити яйця. У львівській мерії намагаються довести хибність цієї тези. Йдеться знову про реконструкцію площі Святого Юра. Її  тепер роблять такою, яка буде одночасно і велика і мала; на ній і пам'ятник митрополиту Андрею стоятиме, і дерев у сквері не зріжуть; й автівки там їздитимуть, і люди збиратимуться. Просто таки соломонового рівня проект! Але задоволені не всі. Точніше всі не задоволені…

 

Презентація схеми реконструкції площі Юра від мерії

 

Головний архітектор Львова Юліан Чаплінський оприлюднив схему, за якою виконуватимуться роботи на Святоюрській горі (розпочали реконструкцію, нагадаємо, ще 14 травня). І тут знову почалось: архітектори, громадські діячі та представники Церкви один поперед одного заявляють про неприйнятність реалізації задуманого у мерії. У мерії, натомість, зупинятися наміру не мають. А може, так за певних обставин і має виглядати компроміс? Якщо не можна вгодити усім, то, може, варто усім не вгодити?

 

Нове бачення площі

 

«Ми запропонували поетапну реалізацію проекту з урахуванням критики львів'ян. Принципова річ, на якій наполягає міська рада, — це щоб з'їзд на вул. Озаркевича залишився, оскільки це було критичне зауваження експертів. Повноцінним залишається також наявний сквер, зберігається дорога біля Львівської політехніки. За рахунок технічного тротуару у сквері маємо можливість посунути смуги в сторону скверу і збільшити пішохідну зону на площі перед храмом Юра», — розповів головний архітектор міста.

 

Фактично ці вимоги означали суттєвий відхід від проекту Ігоря Кузьмака та Михайла Федика, який затвердив синод УГКЦ і на реалізації якого наполягає Церква. Нагадаємо, ним передбачали створення великої пішохідної площі з пам'ятником Шептицькому в центрі. Для цього треба було повністю забрати дорогу, яка йде попри церковні мури, збудувати нову поблизу корпусів Львівської політехніки, яка виходила б на вулицю Шептицького, а вулицю Озаркевича закрити. На початку року головним каменем спотикання у цій справі стали протести громадськості проти вирубування майже половини столітнього скверу, яке було необхідне для реалізації проекту.

 

 

Відповідно ж до проекту інституту «Львівдіпрокомунбуд», який презентував головний архітектор міста, зміни мають бути менше радикальні. Ключові норми нового, як стверджує міська рада, компромісного проекту такі: вулиця Озаркевича залишиться відкритою, сквер буде збережений, а площа матиме два режими роботи — у будні та святкові дні.

 

Постійною пропонують зробити невелику площу, яка обмежиться територією поблизу входу до собору. Для цього заберуть смугу дороги, що нині проходить попід сам вхід до храму, і трохи змінять конфіґурацію повороту на вул. Озаркевича (Дивіться на схему. Площа на будень позначена темнозеленим, а нова позначена жовтим, дорога поруч — це і є перебудована вулиця Озаркевича).

 

Саме посеред цієї площі міська рада пропонує встановити скульптуру Митрополита. Точне місце мають визначити Церква та проектанти Ігор Кузьмак і Михайло Федик.

 

«У святкові ж дні церква може збирати багато вірян. Тоді ми пропонуємо створити велику площу (на схемі позначено яснозеленим кольором), перекривши частину дороги. Саме для такого варіанту пропонуємо зробити об'їзну дорогу поблизу корпусу Львівської політехніки (на схемі позначено смугу жовтим кольором попід корпуси Львівської політехніки). У вихідні дні, коли завантаження транспортом мінімальне, з вулиці Листопадового чину машини їхатимуть на цей новий шматок дороги і тоді вже користуватимуться лише вулицею Шептицького», — розповів директор «Львівдіпрокомунбуд» Олег Хаврона.

 

З його слів, ця дорога матиме 7,5 метра. При тому у парк «залізуть» лише на 4 метри, і під вируб потрапить 7 дерев. А от поблизу корпусу університету додадуть зелену зону. Такий проект, як стверджує Олег Хаврона, має вийти вдвічі або й утричі дешевше, ніж попередній, який оцінювали у 30 млн грн.

 

Цього року, за задумом авторів проекту й чиновників, мають зробити лише шматок робіт — відремонтувати дорогу та облаштувати невелику площу довкола входу до Собору. Роботи із заміни мереж почали ще минулого тижня.

 

«Ми забираємо дорогу з-під самих стін церкви і буквально на кілька метрів розширяємо за рахунок технічного тротуару скверу. При цьому жодне дерево не зріжуть. Частину дороги на пл. Святого Юра, яка йде попри церковні стіни, перемостять бруківкою. Це історична частина міста, вулиця Листопадового чину теж вся у бруківці, і в архітектурному плані це виправдано і красиво», — каже Олег Хаврона.

 

Незамінна Озаркевича

 

Однією з принципових вимог міста, яка фактично унеможливлює реалізацію першого проекту, є відкрита для проїзду вулиця Озаркевича. Головний архітектор Львова наполягає: якщо її затупікувати, на місто чекає транспортний колапс у центрі.

 

А тимчасом з'явився ще такий варіант. Експерементувати мають нагоду дослівно всі охочі

 

«Готуючи проект, ми виходили з того, що вулицю Озаркевича не можна закривати у жодному разі, бо вона має на собі велике навантаження, — пояснює директор Інституту «Львівдіпрокомунбуд». — З цієї вулиці автомобілі потрапляють на Городоцьку, далі є лівий поворот на вулицю Ярослава Мудрого, а потім — на Клепарівську. Таким чином автомобілі об'їжджають центр міста. В іншому випадку, щоб потрапити на Топольну чи проспект Чорновола, треба їхати через центр, поблизу оперного і ще більше закоркувати ділянку біля готелю "Львів". Вулиця Озаркевича фактично дає можливість об'їхати центр і тим самим додатково ще не навантажувати його. Тому вона дуже потрібна транспортна артерія і закривати її не можна у жодному випадку».

 

При тому перемістити трафік з Озаркевича на вулицю Шептицьких, кажуть транспортники, неможливо. «Там теж є непростий транспортний вузол, і додатковий потік автомобілів недоцільний», — зазначає Олег Хаврона.

 

Церква проти

 

Якщо минулого тижня здавалося, що компроміс знайдено і задоволені всі (крім, можливо, авторів, першого проекту), то нині маємо нову хвилю обурення. 19 травня курія УГКЦ оприлюднила відкритий лист владики Ігоря Возьняка до міського голови Львова.

 

«Кілька днів тому я мав нагоду бачити в натуральну величину готову глиняну скульптуру пам'ятника. Фактично роботи стосовно самого пам'ятника наближаються до завершення. Це вселяє в нас усіх надію, що зможемо посвятити його 29 липня цього року.

 

Однак занепокоїла та спричинила здивування представлена 13 травня головним архітектором Львова Юліаном Чаплінським схема, яка не співпадає із планом, затвердженим виконавчим комітетом Львівської міської ради (від 12 грудня 2014 року). На цій схемі бачимо цілком інший варіант, який різниться від конкурсного проекту — замість європейської площі видніється фактично транспортне кільце.

 

У зв'язку із цим, ще раз звертаюсь до Вас, пане Посаднику, та усіх зацікавлених, прошу дотримуватись затвердженого проекту авторства І.Кузьмака та М.Федика та продовжувати започатковану працю. Вважаю, що міські урядники мали б представити громаді покроковий календарний графік виконання робіт, щоб усі, кому не байдужа постать Слуги Божого Митрополита Андрея, могли чітко бачити етапи віднови Площі Святого Юра та встановлення на ній гідного пам'ятника», — йдеться у листі.

 

Громадськість пішла «ва-банк»

 

«Схема робіт на площі Святого Юра у Львові, яку реалізує міська рада, абсолютно відрізняється від того, що було дотепер напрацьовано та домовлено з фахівцями і громадськістю, й заперечує усі реґуляторні акти», — вважають у громадській раді «Святий Юр».

 

Початок робіт на площі Юра

 

Один із учасників цієї ради, член правління Національної спілки архітекторів України Юрій Горалевич, заявляє, що «нівельовано чвертьстолітні напрацювання», адже вся історія триває ще від 1991 року, коли оголосили конкурс на спорудження пам'ятника митрополиту Андрею. Те, що зараз реалізовує міська влада, пан Горалевич назвав звичайним косметичним ремонтом транспортних комунікацій та скверу. «Тому позиція архітекторів, які розглядали дуже скрупульозно цей проект, була однозначною: не можна так робити», — підсумовує він.

 

Інший небайдужий, голова комісії з фінансів та планування бюджету ЛМР Яромир Самагальський, звертає увагу на те, що кошти, закладені в бюджет міста на реконструкції площі Юра та спорудження пам'ятника Шептицькому, надані абсолютно не на ті роботи, які зараз провадяться. «Робляться роботи, на які немає проектів, немає погодження, всупереч ухвалам міської ради і всупереч законодавству України», — каже Яромир Самагальський

 

А секретар Конґресу української інтелігенції Львова Володимир Парубій прямо звинувачує керівництво міста у брехні. «Виступають по телебаченню і кажуть, що це все узгоджено з архітекторами та керівництвом Церкви. А потім ми дізнаємося, що це все не так», — обурюється він.

 

Одне слово, пристрасті розгорілися не на жарт. На північному боці площі Юра вже зняли дорожнє полотно і врізались у ґрунт на глибину майже рівну людському зросту. Люди, яким несила бачити, як робиться не те, чого вони хочуть, зважилися на крок практично відчайдушний. Вчора (21 травня) громадська рада «Святий Юр» занесла у міську раду ультиматум: або ви дотримуєтеся проекту, який виграв конкурс, або ми докладаємо максимум зусиль і переносимо урочистості з нагоди ювілею Шептицького зі Львова до Івано-Франківська, де процес встановлення пам'ятника відбувається цілком мирно.

 

Мерія на ультиматум наразі публічно не зреагувала, але там не мають настрою зупиняти початі роботи й відхилятися від плану, що ми його вам виклали.

 

Від себе ж нагадаємо, що проект, який виграв конкурс і на реалізації якого наполягає зараз Церква та «Святий Юр», був сприйнятий громадою Львова далеко не однозначно схвально. Обурення одних викликав намір зруйнувати сторічний сквер на площі, інші казали, що не час вкладати у подібні речі такі колосальні суми грошей. Була гаряча дискусія, були акції протесту. Але зауважимо, що протягом усіх тих «катавасій» буквально жоден голос не звучав проти спорудження пам'ятника митрополитові Андрею — йшлося лише про те, як має виглядати площа довкола цього пам'ятника.

 

І пам'ятник Митрополитові у Львові постане. А схема, за якою провадяться роботи на площі Юра, демонструє лише одне: влада, маневруючи між думками і позиціями «небайдужих», не робить наразі нічого непоправного, згодом, коли пристрасті уляжуться, коли люди захочуть почути одне одного, площу можна буде реконструювати наново — так, щоби усім нарешті сподобалося…  

 

 

 

22.05.2015