Підчас справозданя посла Гурика в Станіславові була також бесїда про наші шпихлїрі громадскі, а позаяк при сїй нагодї була порушена також і исторія тих шпихлїрів, подана недавно в Kurjeri-ї Lwowsk-ім, тож ми наводимо єї тут за згаданим дневником:
Заложенє громадских шпихлїрів в Галичинї датує ся з часів цїсаря Іосифа II. від 1 червня 1784 р. Вже два роки перед тим подав був якійсь Юрій Крсович на руки цїсаря проєкт, щоби установлені тим цїсарем кари т. зв. преґраваційні (накладані на дїдичів за гнобленє підданих) не виплачували ся підданим на руку, але уживались на закладанє громадских шпихлїрів. В слїдуючім роцї предложив якійсь Ладомирскій подібний проєкт репрезентації краю і ґубернії. Правительство признало сей проєкт вельми хосенним, але і відложило єго переведенє "на сильній підставі" аж до часу переведеня урбарії. Але вже декрет придворний з 1 червня 1784 р. після рішеня цїсарского признає "заведенє шпихлїрів громадских за річ дуже бажану", однакож додає, що они не повинні завадитись примусово, та розпоряджає, щоби таки заводжено на paзї на взорець в декотрих добрах камеральних. На першій раз вибрано громади Самбір і Дрогобич, котрі мали вже деякі фонди на тую цїль призначені. На конець декретом придворним з 30 мая 1786 р. велено стягати залягаючі суми преґраваційні і уживати их на закупно запасів збіжа, бо такі заведеня, — казав цїсар-філантроп — суть найлїпшими средством до піддержуваня підданих.
Декрет придворний з 7 жовтня 1790 наводить такі жерела фонду шпихлїрів громадских: 1) кари і винагороди преґраваційні; 2) проценти від них; 3) 16-ту часть дані, яку піддані складали домініям; 4) однорічний запас в добрах камеральних; 5) податок стягнений давнійше подвійно для утвореня фонду на розширенє шкільництва; 6) цїлий дволїтний результат домініяльних ліверунків з рр. 1789 і 1790.
Але в орґанізації шпихлїрів, котру і сойм підпирав, настала незадовго велика перерва. Через війну француску вичерпали ся австрійскі фінанси і не можна було виплатити квітів ліверункових; декретом з 6 липня 1793 р. відложено орґанізацію шпихлїрів на час пізнїйшій. Стан фонду шпихлїpнoгo разом з процентами до 1 падолиста 1792 виносив 1,505.555 р. 40 7/8. кр.
Аж в 1815 р. приступлено до зреалізованя сеї гадки. Декрет з 16 лютого 1815 р. поручає ґубернії, щоби она старала ся пояснити домініям користи виходячі для них из закладаня шпихлїрів громадских і заохочувати до того обіцянкою, що на случай, коли буде заложений шпихлїр громадскій, то домінія буде увільнена від підпомаганя своїх підданих і буде мати заслугу супротив держави.
Декретом з падолиста 1817 р. поручив цїсар Франц галицкій ґубернії, щоби она виказала в якій спосіб можна би і в Галичинї завести шпихлїрі контрибуційні, такі самі, які вже були в Чехах і на Мораві, "особливо-ж, коли досвід поучив, що при добрім надзоpі що річна надвижка збіжа, походяча з 16-тої части селяньскої дани, може продавати ся, а готівка з того може ужитись на утворенє фонду контрибуційного, з котрого громади могли би пізнїйше сподївати ся пільги в тягарах податкових".
Напослїдок ухвалою ґуберніяльною з 24 жовтня 1819 р. розпочала ся систематична орґанізація шпихлїрів громадских і окрема адміністрація фондів шпихлїрних при львівской ґубернії.
Найвисші сфери не довго сприяли шпихлїрям громадским, особливо-ж мілі новому фондови шпихлїрному. Дня 23 серпня 1821 р. прийшов з Відня до львівскої ґубернії декрет з дд. 23 і 24 липня 1821 р. розвязуючій т. зв. фонд громадскій. В декретї тім сказано: 1) Закладанє шпихлїрів громадских лишає ся свободному порозуміню громад і доміній; 2) Дотеперішній фонд шпихлїрний має бути подїлений на три части: одна має звернутись властителям, друга мав ужитись на сплату видатків за підводи в 1818 і 1819 р., а третя лишає ся до диспозиції цїсаря.
Рівночасно установлено комісію ліквідаційну, котра мала заняти ся зліквідованєм фонду і обчисленєм сум припадаючих на кожду из згаданих катеґорій. Комісія та працювала до 1835 р. і виказала в фонді шпихлерном такі суми:
1) Достава громад з лїт 1789 і 1790 рр. — 1,121.546 зр. 26 кр. в. в.
2) Проценти до кінця жовтня 1829 р. — 650.586 зр. 20 кр. в. в.
3) Суми з карт преґраваційних разом з процентами до кінця жовтня 1829 р. — 84.818 зр. 46 1/3 кр. в. в.
4) Винагороди преґраваційні разом з процентом до кінця жовтня 1829 — 122.262 зр. 49 кр. в. в.
5) Достава доміній з 1789 і 1790 рр. — 455.104 зр. 17 3/4 кр. в. в.
6) Проценти до кінця 1829 р. — 329.587 зр. 55 кр. в. в.
Разом 2,763.906 зр. 33 кр. в. в. Не вчислено тут ще процентів від кінця 1829 до 1835 р., не вчислено в декотрих непевних сум (10.793 зр.). Згадані проценти виносили до 1839 р. загально 201.630 зр. 2 3/8 кр. а. в.
Суми ті ужито остаточно на двояку цїль. Часть припадаючу домініям в сумі 455.027 зр. 42 5/8 кр. в. в. призначено 1841 р. для галицкого Товариства кредитового земского, часть же припадаючу громадам ульоковану в 2%-их обліґаціях а виносячу 1,666.695 зр. 41 1/3 кр. призначено на утворенє фонду запомогового для підданих. Останок в сумі 850.000 зр. по відшибненю коштів ліквідаційних ужито на покритє видатків правительства на підводи з 1818 і 1819 р. Що стало ся з тим міліоновим фондом запомоговим для підданих, о тім нема нїякої вісти.
[Дѣло]
07.03.1890