«Василь Горбатюк. Народився 1094 р. в с. Ігровиця В.-Глиб. р-ну. Селянин, активний культосвітній діяч та член ОУН. З приходом большевиків 1944 року іде в підпілля, щоб включитися в революційну боротьбу свого народу проти нового, московсько-большевицького окупанта. Дня 9.06.1944 р. впав в криївці в с. Ігровиця разом зі своїми провідниками…» — це один з понад семи сотень некрологів вояків УПА, членів ОУН, які народилися на Тернопіллі або ж були тут поховані в період від 1944 до 1949 року, які тепер опублікували в «Електронному архіві визвольного руху»*.
Чота сотні «Бурлаки»
«Некрологи писали, щоб рідні і побратими знали про смерть повстанця. Важливо було зберегти імена героїв для майбутніх поколінь. Тож зараз це хороша статистична інформація для дослідників. А ті, чиї родичі служили в лавах УПА, можуть знайти обставини загибелі своїх близьких», — розповів координатор проекту «Електронний архів визвольного руху» Данило Саламін.
Для істориків, що готують чи доповнюють книги про історію населених пунктів і період діяльності ОУН та УПА, це справді цінна знахідка. Імена і прізвища, дата й місце народження, «позивні», коротка біографія та обставини загибелі, а також тодішній адміністративний поділ — нехай і скупі дані, та все ж хоч щось.
Чимало важить ця інформація і для родин полеглих, багато з яких навіть не знають, що їхні діди і прадіди брали активну участь в національно-визвольному русі. Спілкуючись з кількома сім'ями, родичі яких фіґурують в «Електронному архіві визвольного руху», «Z» з'ясував, що в тих родинах або замовчували тему УПА, щоб діти не розказали чогось зайвого сусідам чи допитливим незнайомцям, або ж скупо ронили дещицю такої інформації. Так неусвідомлено підрубували родинний корінь пам'яті.
В УПА некрологи писали машиністки, тексти публікували у періодичних підпільних виданнях або просто друкували на папері. Ориґінали цих документів зберігаються в архіві Центру досліджень визвольного руху. Те, що тепер опублікували в «Електронному архіві визвольного руху», містить інформацію про загиблих у Великоборківському, Микулинецькому, Козлівському, Зборівському, Заложцівському та Великоглибочевському районах Тернопільської області.
Машиністка «Олена». Загинула у 1950 році
Багато нащадків повстанців давно виїхали з тих сіл, з яких вийшли їхні славні дідусі й бабусі, прадіди і прабабусі. Одних через «злочинну» діяльність проти комуністичного режиму виселяли з рідної хати, інші самі розлетілися з родинних гнізд в пошуках кращого життя. До того ж нині у селах залишається щораз то менше людей, котрі пам'ятають славний історичний переказ від своїх знайомих і рідних.
«Ви знаєте, в селі було дуже багато вояків у рядах УПА, — каже Любомира Пиріг з Озерної, що на Зборівщині. — У книзі про історію нашого великого села згадано всіх, про кого вдалося роздобути хоч якусь інформацію. Але нині в селі залишилися тільки дві жіночки, які можуть розказати про повстанців більше, аніж ім'я і прізвище. Багато нащадків повстанців давно виїхали звідси».
У селі Мильне того ж таки Зборівського району добре пам'ятають родину Луциків. Вона мешкала на хуторі Копань. У березні 1945-го у будинку, а також боївці лісу, що був поруч, ОУНівців накрила сексотська служба НКВД, яке дислокувалося в Залізцях. Була велика бійня. Енкаведисти спалили хату Луциків. Господаря Михайла і його дружину Ганну, що вискочили з палаючого будинку, облили бензином і підпалили. Жінка тільки встигла кинути маленького сина в кущі. Його знайшли сусіди, взяли під опіку, виховали, а згодом він виїхав у Херсонську область. Поранених повстанців постягували на подвір'я Луциків — щоб обливати бензином і спалювати живцем. Тих членів ОУН, котрі заховалися в лісі у криївці, теж чекала невтішна доля: енкаведисти вислідили і це сховище. Щоб не потрапити ворогам у руки, повстанці знищили всю документацію і підірвалися. Багато полягло мешканців Мильного. Їх одразу після бою селяни таємно поховали.
Повстанці працюють у криївці
Окрім мешканців Тернопілля, які брали участь в національно-визвольних змаганнях середини минулого століття, є в «Електронному архіві визвольного руху» вихідці з інших областей. Як випливає з відомостей, поданих у некрологах, воювали на цих теренах і мешканці Львівщини та Івано-Франківщини. Наразі окремої добірки Центр досліджень визвольного руху не сформував.
* «Електронний архів визвольного руху» відкритий у березні 2013 року, є спільним проектом Центру досліджень визвольного руху, Львівського національного університету імені Івана Франка та Національного музею «Тюрма на Лонцького». Сьогодні в Е-архіві доступні копії 20 тисяч 281 документа.
Тренування стрільців УПА
Усі світлини з архівів Служби безпеки України
25.12.2014