Вперше надруковано в журн. «Літературно-науковий вісник», 1898, кн. 6, с. 245—322, з підзаголовком: «Оповідання з бурливих років 1846—1848». Передруковано в збірці «З бурливих літ», Львів, 1903, с. 39—179.
У тексті твору, що увійшов до збірки «З бурливих літ», порівняно з першодруком виправлено: «село Н.» на «село Ступосяни», «йшла до Сянока» на «йшла до Лютовиськ», «щоби поводився» на «щоб сей поводився», «будь осторожний» на «будь обережний», «тону» на «згука», «до голови» на «на гадку», «21 лютого» на «25 лютого» і т. д.
Деякі місця в оповіданні подано в новій редакції. В окремих випадках автор їх розширив, в інших скоротив, напр.: «...булькотів з-під льоду» — «...булькотів з-під льоду і на кінці села вливався до так само замороженого Сяну»; «...через головний верх та й границя» — «...через полонину та на Бескид, та й границя»; «Хочете замуж іти? — Баба зрозуміла ті слова, всміхнулася беззубим ротом.— Замуж? О, а хто ж мене, синоньку, візьме?» — «Хочете замуж іти? — Замуж? О, а хто ж мене, синоньку, візьме?» та ін.
В архіві І. Франка, що зберігається у відділі рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР (ф. З, № 337) є автограф уривка четвертого розділу оповідання «Гриць і панич», що починається словами: «...вояків, забрати оружжя...» і закінчується рядком: «Ах, таточку, якби ви почули, як він говорить!, Яким по...».
1902 р. твір з’явився угорською мовою у перекладі Ю. Жатковича (Hriez es az urfi. Elbeszélése az 1846—1848 zivatoros évekból. K. Budapesti, 1902).
Подається за збіркою «З бурливих літ».
Жаткович Юрій (1855—1920) — український історик ліберально-буржуазного напряму, перекладач творів І. Франка, В. Стефаника та інших письменників угорською мовою.
Йосифінські інвентарі — списки землеволодінь та їхніх власників, складені за наказом австрійського цісаря Иосифа II (1741—1790).
Шпільберг, або Грай-Гора — за часів австрійської монархії в’язниця для політичних і карних в’язнів у моравському місті Брно (Чехословаччина), яка існувала між 1740—1855 рр., відзначалася жорстоким режимом для в’язнів.
Дембовський Едвард (1822—1846)—польський революційний діяч, філософ, літературний критик.
Шеля Якуб (1787—1862) — польський селянин, один з керівників селянського повстання в Галичині 1846 р. Очолював повстанський загін, що діяв у Тарновському і Ясельському повітах.
Меттерніх Клеменс (1773—1859) — австрійський реакційний державний діяч. Відстоював феодально-абсолютистський лад, політику соціального і національного гноблення, зокрема населення Західної України.
Стадіон фон-Вартгаузен Франц Серафим (1803—1853) — австрійський реакційний політичний діяч, у 1846—1848 рр.— цісарський намісник у Галичині.
Голомуц (Оломоуц) — місто в Північній Моравії.
Бардиїв — містечко у Східній Словаччині.
Гаммерштайн (Гаммерштейн) — командуючий австрійськими військами у Галичині. Жорстоко придушив повстання у Львові 1—2 листопада 1848 р.
Вибух явного повстання на Угорщині... — Йдеться про події революції 1848 р. в Угорщині.
Пешт — частина міста Будапешта (столиці Угорщини), відділена від другої частини — Буди — річкою Дунай.
04.12.1979