Відкриття, яке зробили науковці з Массачусетського технологічного інституту, ніби постало зі сторінок науково-фантастичного твору: вчені винайшли спосіб змінювати позитивні (негативні) спогади миші про певну ділянкою вольєру на емоційно протилежні. Справа в тому, що пам'ять про місця (об'єкти) в мозку людини зберігається окремо від пам'яті про емоції, що асоціюються з цими місцями (об'єктами). Так нейробіологи отримали простір для маніпуляцій. Імовірно, здобутий досвід з часом використовуватимуть у лікуванні низки психічних захворювань.
Пам'ять про місця (об'єкти) в мозку зберігається окремо від пам'яті про емоції, що асоціюються з цими місцями (об'єктами).
Психічні травми, як правило, не проходять легко. Жахіття вночі, а вдень різні речі оживляють болючі спогади. Проте з’явилася надія на те, що невдовзі люди отримають змогу відмикати негативні емоції, пов'язані з поганими подіями, і замінювати їх позитивними.
У праці, надрукованій у віснику «Nature», дослідники з Массачусетського технологічного інституту продемонстрували, як можна змінювати приємні чи болісні переживання, закарбовані в пам'яті. На разі технологію апробували на мишах, але науковці оптимістично говорять про можливість перенесення напрацювань і на людей.
Для експериментів використали генетично модифікованих мишей, нейрони яких здатні виробляти чутливі до світла протеїни – опсини. Завдяки їм науковці могли активувати потрібні нервові клітини, спрямовуючи на них лазерний промінь (методика, відома як «оптогенетика»). До потрібного місця на тілі тварини за допомогою хірургічно-імплантованого оптоволокна підводили лазерне світло.
Спершу піддослідним гризунам нав’язали погані та приємні спогади, які пєднали з певними відділеннями вольєра. Позитивні асоціації викликали ласощами, а негативні – помірним електрошоком. Опісля миші намагалися уникати тих місць, де їх травмували неприємними процедурами. І навпаки, їх манило туди, де відбувалося частування.
Механізм запам'ятовування працює так, що будь-який спогад фіксують одразу дві частини мозку. Пам'ять про те, де відбулася подія – у нашому випадку про певну ділянку вольєра – кодується в гіпокампі. Натомість емоційний компонент записує інший відділ мозку – мигдалина.
Отже, вчені вирішили «виправити» погані спогади гризунів. У процесі експерименту миші-самцю дозволили приємно провести час відразу з двома самками. Під час цього в гіпокампі самця науковці лазером активували нейрони, що містили інформацію про місце, де колись стався інцидент з електрошком.
Так та ділянка вольєра, що була пов'язана з негативними спогадами, починала асоціюватися з приємними. Якщо раніше цю ділянку навчені болісним досвідом самці намагалися уникати, то тепер їх туди манила, можливо, надія зустріти свої коханих.
Здійснили й протилежний експеримент: позитивні спогади перетворили на негативні. Після цього миші трималися осторонь від відділення вольєру, де колись отримали смачну їжу.
«Запис і відтворення пам'яті – це зовсім не те, що запис і програвання магнітофонної стрічки. Це творчий процес», – зазначили автори дослідження.
Ймовірно, невдовзі технологію управління спогадами вдасться адаптувати до людини (на разі вона є надто інвазивною). Зокрема методика могла би стати в нагоді лікарям, що працюють з пацієнтами з симптомами депресії, тривожних розладів, посттравматичного стресового розладу чи інших психічних захворювань.
Зреферував Олег КАЧАН
Оригінал за посиланням: http://www.techtimes.com.
31.08.2014