Війни та конфлікти – зближують? Британські науковці перевірили цю гіпотезу на поведінці протестантів і католиків у північній частині Белфасту (Північна Ірланція). Їхні висновки: небезпека й конфлікти в жодному разі не роблять людей більш готовими допомогти членам своєї групи. Так, уявлення про те, що війна гуртує, не відповідає дійсності, принаймні в пункті збільшення рівня альтруїзму стосовно своїх однодумців, – пишуть науковці в журналі Biological Sciences.

 

 

У ніч проти 12 липня 2011 року в Белфасті (Північна Ірландія) відбулися жорстокі сутички між католиками та протестантами.

 

 

У Північній Ірландії упродовж століть конфліктують протестанти й католики. «Після Страсноп'ятничної угоди 1998 року сутички почали згасати, але 2011 року відбулося більше 130 нападів з використанням вибухівки та вогнепальної зброї», – розповідають Антоніо Сільва та Рут Мейс з Університетського коледжу Лондона. Донині католики й протестанти сильно розділені: живуть в окремих кварталах, ходять до різних шкіл, шлюби між представниками обох конфесій трапляються вкрай рідко.

 

Тривала недовіра та ворожість зумовила те, що жителі Белфаста – ідеальні суб’єкти для дослідження альтруїзму. Вихідною тезою було те, що за умови конфлікту готовність допомогти членам своєї групи зростає, а стосовно представників іншої групи – знижується.

 

Науковці опитали 940 людей з 22 католицьких і протестантських кварталів Белфаста. Вони хотіли дізнатися, чи відчувають окремі жителі міста небезпеку з боку чужої групи і чи вороже вони налаштовані одне проти одного. Тест полягав у проведенні двох експериментів. Ключовий момент: учасники не знали, що беруть участь у досліді й у чому він полягав. Отже, їхня поведінка практично не зазнала змін, на підставі спостережень за нею можна дійти висновків про нормальну, повсякденну поведінку піддослідних.



У процесі першого експерименту збирали кошти або для протестантської, або для католицької школи, або для нейтральної організації, що допомагає дітям. Усім учасникам, обираним за принципом випадковості, пропонували зробити пожертву на один із зазначених проектів. Так науковці хотіли визначити, чи наявність конфлікту впливає на готовність пожертвувати чимось.

 

Другий експеримент проблему розкрив глибше. У різних місцях і в різний час доби на тротуарі в 22 кварталах міста науковці помістили «загублені» листи зі штампом «оплачено». Всі вони були адресовані фіктивним конфесійним або нейтральним організаціям, що, начебто, надають допомогу (серед них CatholicAID, ProtestantAID або CancerAID). Той факт, чи піднімали перехожі конверти, чи ні, дає змогу дійти висновків про їхню готовність допомогти. Враховували також, чи важливими для піддослідних були конфесійні й нейтральні адреси.

 

В одному випадку результат експериментів був таким, на який очікували, в іншому – всі здивувалися. По-перше, чим більша небезпека, яку відчувають з боку чужої конфесії, тим менше жителі Белфаста допомагають її прихильникам (вони рідше жертвували на школу іншої конфесії, рідше підбирали листівки фіктивних організацій «противника»). Це цілком узгоджується з гіпотезою про парафіяльний альтруїзм, – пояснюють Сільва й Мейс.

 

Але всередині групи відбувається така ситуація, яку науковці передбачити не могли. Замість очікуваного результату, що в разі небезпеки готовність допомагати «своїм» зростає, науковці констатували: на готовність співпрацювати й допомагати одне одному, як і на егоїзм що католиків, що протестантів Белфаста гострота конфлікту не впливає. Так, у районах, де суб’єктивна недоброзичливість була особливо різкою, підбирали стільки ж листівок, як і в тих, де люди радше розслаблено ставилися до конфесійних суперечок.

 

Принаймні в цьому експерименті жодного згуртування в конфлікті не відчувалося. «Ми встановили: насильство робить людей менш прихильними до представників чужої групи, менш схильними допомагати їм, але при тому ми не знайшли жодних свідчень того, що небезпека позитивно впливає на поведінку членів однієї групи стосовно одне одного», – констатує Сільва та Мейс в журналі Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences.

 

Так, альтруїзм, народжений у скруті, здається не таким вже й сильним, як розповідають анекдоти й загальні стереотипи.

 

 

Зреферувала Соломія КРИВЕНКО

Оригінал за посилання: http://www.scinexx.de.

 

 

 

23.08.2014