◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Велика афера в маґістраті. Поліція в Cocнівці перевела арештування між урядовцями мельдункового виділу маґістрату. Крім того поліція арештувала 3-ох жидів. Виявилось, що до маґістрату зголошувались жиди еміґранти з Німеччини. Чехословаччини та зголошувались в маґістраті на постійний побут, хоч мали дозвіл лише на тимчасовий побут у Польщі. Посередником між арештованими урядовцями і втікачами був портієр одного з жидівських готелів у Соснівці. Подробиці слідства тримають в тайні.
Концерт українських пісень у радіо. В середу 21. ц. м. передаватиме львівська радіостація один із кращих концертів української пісні, в якому перед мікрофоном стане відомий наш хор "Сурма" і під управою Омеляна Плешкевича виконає прецікаву для всіх співаків проґраму. У програму входять чи не вперше виконувані перед мікрофоном лемківські пісні в укладі Філярета Колесси ("Янічку златовлас", "Співай, цяцько", "Я до лісе не піду", "Замрем, не будем жить", "А горі потоком", "Залюбовав сом си дівче", "Втеди ми ся дівче сподобало" й інші) та народні пісні в укладах Ст. Людкевича ("Огні горять", "Молоді сни", "Закувала та сива зазуля" й "Золоті зорі"). Початок концерту в год. 13.10. кінець 13.40. Весняний вечір у Малій Салі Лисенка — повний культурних, приємних несподіванок в годині 8 веч., дня 21. 6. 1939 р. Віримо, що салю виповнить українська публика, бо дохід призначений на добродійні ціли. Імпрезу уладжує Академічне Душпастирство.
"День русскої культури" святкували наші москвофіли в суботу. 17. ц. м., при участи і при допомозі ріжних напів- або і справдішніх росіян концертом, відчитом та деклямаціями в салі Народнього Дому. "Русску культуру" возвеличувано на "русском", "малорусском" і таки "галицком" воляпіку під претекстом та під фірмою 752-річного ювилею преславного літературного памятника князівської Руси-України "Слова о полку Ігореві". Цієї ювилейної нагоди "русскої культури" "доморослі малороси" з "Землі і Волі" не могли поминути, щоб не розсипатись некультурною, базарною лайкою проти "українських сепаратистів, політиків та фальсифікаторів" за те, що українці уважають "Слово о полку Ігореві" українською літературною памяткою. В обєдинительнім захопленні або наслідком ноторичної іґноранції автор статті в "Землі і Волі" забуває або цього не знає, що навіть чорносотенні російські вчені признали "Слово о полку Ігореві" "південно-руським" літературним памятником і що це ніякий "злочин", але льоґічний наслідок історичного розвитку, коли в перекладах на нинішню літературну українську мову "русичі" це те саме, що українці і "руська земля" це Україна та що тільки патольоґічне засліплення може говорити про "фальсифікаторів".
Львівська хроніка. При всіданні до трамваю ч. 9 на пл. Краківській впала на землю Степанія Майданюк з Винник так нещасливо, що зломала собі ногу. Ранену відвезли до шпиталю. При вул. Новознесінській корова штовхнула невідому жінку, яка впала на вулицю і вломила собі руку. Її теж відвезли до шпиталю.