14 квітня 1939 р.
Львівська хроніка. На перехрестю вулиць Коперника, Словацького та Осолінських зударилися у вівторок 11. ц. м. вечором два самоходи. Один з них перекинувся на хідник. Пасажир зі самоходу адвокат д-р Роман П. випав на вулицю і потовкся. Поліція веде слідство. — І. Апфельбавм повідомив поліцію, що ще 8. ц. м. вийшла з хати його служниця Софія Завальницька і дотепер не вернулася додому. — До крамниці Г. Шляєра при вул. Новознесінській вломилися злодії і забрали товару вартости 697 зол. — В середу 12. ц. м. перед окружним судом у Львові відбулася розправа проти: 1) М. Думи, 2) Адама Цилуха, 3) М. Маріяша і 4) Д. Свища за влом до Малоп. Зв. Молочарського, відкіля забрали 4 мішки товарів на шкоду понад 1.500 зол. Суддя Циган засудив Думу і Маріяша по 6 місяців вязниці, а Свища на 8 місяців вязниці.
Пошесть тифу в Яворівщині. Майже щороку пошесть тифу забирає багато жертв, і цього року — пише яворівське "Українське Слово" — загостила ця страшна пошесть до хат наших сіл. Уже в половині грудня 1938. появився пятнистий тиф у Яжеві Старім на присілках Базюки і Коти в чотирьох хатах. Усіх випадків було 15, з того 1 смертний. Одночасно в Чолгинях появився тиф у чотирьох домах, з того 1 випадок смертний. З початком лютого ц. р. появився тиф на присілку Вербяни-Гуки. В 3 домах хорує 5 осіб. Стан пошести пятнистого тифу в селі Вербинах з присілками Гуки і Сичаки у дні 21. березня ц. р. був такий: Вербини — 8 хат, 17 недужих, Гуки — 6 хат, 14 недужих, Сичаки — 2 хати, 3 недужих. Смертних випадків не було. Адміністраційно-санітарна влада переводить масові охоронні щіплення проти тифу. Помагає біольоґічне заведення львівського університету. З його доручення працює в повіті м. і. Остап Борис, абсольвент малої духовної семинарії у Львові. Завдяки його тяжкій і совісній праці вдалося викрити джерела пошести та її зльокалізувати. Філія "Українського Гіґієнічного Т-ва" має тяжку, але вдячну працю — викорінити бруд і епідемії в яворівському повіті. В Яворівщині — кінчить "У. С." — повинні би вже раз повстати кооперативи здоровля.
Пожежа від стріляння на Великдень. В Мокротині, пов. Жовква, вибухла другого дня Великодніх Свят пожежа в Максима Кізлика. Тому, що був вітер, пожежа швидко поширилася і знищила 9 господарських будинків з живим і мертвим інвентарем. Вогонь викликали хлопці, які стріляли сіркою підчас Великодніх Свят.
Церкви в СССР переповнені. Підчас цьогорічних Великодніх Свят усі церкви в СССР були переповнені вщерть вірними, не зважаючи на репресії, що їx ждуть від крівавого ГПУ, "Комсомольская Правда" нарікає, що комсомольські орґанізації не ведуть як слід протиреліґійної акції, з чого скористали вірні і розвинули велику реліґійну акцію між молодю. Дійшло до того, що батьки забороняють дітям ходити до комуністичних шкіл і вступати до комуністичних орґанізацій. Одночасно в церквах видно більше молоді ніж давніше.
Скрипка станиславівського музики за 20 тисяч долярів. З Шікаґо надійшла вістка, що скрипку, яку зробив станиславівський музика Мартин Чтернастек, померлий 1932-го року, продали за суму 20 тисяч долярів. Кажуть, що Чтернастек під кінець свого життя відкрив тайну лякеру італійських мистців, завдяки чому скрипка його виробу осягнула таку ціну.
Україніка.
В літературно-науковім додатку до святочного числа краківського "ІКЦ" з 9. ц. м. (ч. 99) знаходимо довшу розвідку професора познаньского університету д-ра Витовта Клінґера п. н. "Рахманський Великдень", в якій використано й українські джерела. У статті д-ра Бронислава Надольського (Львів) п. н. "Лїтература в неволі цензури" (На марґінесі лєктури "Листів Ожешкової") находимо такий уступ: "Нераз пропадають книжки, рукописи, що їй (Ожешковій) пересилали до Ґродна. Львівське "Дїло" приходило в 1885 р. з такими чорними плямами і з повитинаними фейлєтонами, що мусіла перестати передплачувати його. В тому часі думала теж написати книжку про українську (в ориґіналі: русінську — прим. Ред.) літературу, але побоювалася, як вона перейде "строгу цензуру". "Один лише — читаємо в листі до Франка з 8. квітня 1886 р. — стоїть перед усім знак запиту: цензура. Вже рішуче тим можу так писати, як зовсім треба, але навіть при найбільшій осторожности і недоговоренні можуть бути перешкоди і шкоди. Я вже нераз переконалася і в багатьох випадках пишу, пишемо всі на ласку долі. По скінченні праці тягнемо пасіянс, питаючись: перепустить цензура чи ні? Інколи пасіянс обдурить. Ось минулої зими переказував мені постійно, що мій переклад одного з творів Ренана перепустить, тимчасом не пустили його і моя тримісячна праця спочила на віки в шуфляді бюрка. Лише вступ до неї по нечуваних заходах редактора починає тепер появлятися в "Атенеум". Може те саме буде з працею про українців (в ориґіналі: русінів — прим. Ред)? Чи я знаю? Але буду пробувати".
Число українців у Словаччині та Мадярщині.
Граничний конфлікт між Мадярщиною та Словаччиною зa східню границю Словаччини по невеликих збройних виступах поладнано мирними переговорами, що покінчилися 3.IV.1939. У звязку з цим число українців у Словаччині зменшилося, в Мадярщині збільшилося. Ця зміна невелика, але треба про неї згадати, бо цікаво знати, кілько українців живе нині в Словаччині та кілько в Мадярщині.
Не маємо докладних і зовсім певних офіціяльних вісток про те, як іде нововиставлена границя, не знаємо точно кількости сіл, їx населення і простору, що припали тепер Мадярщині. Все те знаємо тільки приблизно. Як відомо, давня границя між Словаччиною і Карпатською Україною переходила дещо на захід від ріки Ужа, так, що правобіч Ужа до Карпатської України належало 25 осель. Зачиналася ця границя зараз на північний захід від Ужгороду, бігла на захід від Перечина, Березного, Стужиці та коло Ветлини (повіт Ліско) доходила до польської границі. Нова словацько-мадярська границя пересунена яких 30 км. на захід. Вона зачинається від верха Черепіна, що над Солинкою (повіт Ліско) і йде на південь так, що крайні західні села по мадярськім боці: Звала, Острожниця, Старина, Ялова, Стакчин, Колодниця, Ладимирова, Гамри, Рибниця, Ясенів, Русківці, Бунківці, Ремети, Полонка; дальше коло Високої границя доходить до ріки Уж. Тому Словаччина віддала Мадярщині 70 сіл, де на 650 кв. км. живе 45.000 населення, з чого 25.000 українців. Сіл з українською більшістю відійшло до Мадярщини 50; інші села — словацькі. Відійшли до Мадярщини майже всі села собранецького повіту та більшість сіл снінського повіту.
Як бачимо, границю пересунено куди менше на захід, ніж цього хотіли мадяри, що зголошували свої претенсії до всієї Пряшівщини аж по Попрад і залізничу лінію Кошиці—Орлів. Нове пересунення границі забезпечує мадярам лише краще долину ріки Ужа й залізницю, що нею проходить (Ужгород—Ужок), бо границя нині йде вододілом. Отже при визначенні границі грали моменти стратеґічні, господарські та адміністративні. По словацькому боці залишилося 250 українських сіл і понад 100.000 українців, але офіціяльна словацька статистика начислює їх лише 60.000.
Кілько українців живе в Мадярщині? До віденського арбітражу це число було дуже мале: коло 10.000 українців, розкинених як меншина. Томашівський знає лише три українські села на території Мадярщини перед арбітражем. Хто знає, чи й ці села нині не помадярщені, як багато сіл, де до нині живуть помадярщені греко-католики під Мішкольцом і Гайдудороґом. Згідно з віденським арбітражем відійшло до Мадярщини 10.000 українців. У часі від 15.III. до 25.ІІІ. ц. р. Мадярщина прилучила ще 450.000 українців, так, що до Мадярщини дісталося — згідно зі статистикою з 1930. року — 525.000 українців. Коли до цього числа дорахувати природний приріст населення за останніх 8 літ, то всього українського населення живе нині в Мадярщині к. 600.000 душ.
Володимир Огоновський.
Французька преса признає риск війни в акції Анґлії.
ПАРИЖ. "Тан" призадумується над наслідками, що їх хоче анґлійський уряд витягнути з альбанської справи і пише, що Франція із вдоволенням слідкує еволюцію бритійської політики, одначе не треба перед собою скривати, — пише той часопис — що нова політика анґлійського уряду має в собі деякий риск війни. Франція, яка стільки разів давала докази своєї миролюбности, сьогодні рішена без чванькуватости ставити чоло найгіршим евентуальностям, якщо вони були б накинені. В теперішніх умовинах війна — це зовсім можлива річ і треба все зробити, щоб вона не заскочила народів миролюбиво настроєних. Та це не означає, що війни не можна виминути і що дипльоматія повинна вже зрезиґнувати. Справа відкликання добровольців з Еспанії буде для держав осі пробним каменем.
Дальша воєнна підготова Голяндії.
АМСТЕРДАМ, ПАТ. В Деннику законів появився декрет королеви, який дає начальному вождові голяндської армії повновласть переводити на випадок потреби реквізиції кватир, комунікаційних засобів та харчевих артикулів.
Із Гаґи повідомляють, що для запевнення правильного ходу мобілізації на випадок несподіваної конечности, голяндський уряд повідомив дальших резервістів, щоб вони були готові ставитися до своїх частин, як лиш дістануть покликання.
Нервові наради в Льондоні і Парижі.
ЛЬОНДОН, ПАТ. Турецький амбасадор відвідав сьогодні Форін Офіс.
Міністр доміній Інскіп прийняв сьогодні рано високих комісарів Полудневої Африки, Канади, Нової Зеляндії та представників австралійського уряду та поінформував їх про розвиток подій. Премієр Чемберлєн прийняв сьогодні рано Самуеля Гора. Пополудні прийняв премієр Чемберлєн мін. Гор Белішу. Пополудні відвідав теж премієра льорд Галіфакс.
ЛЬОНДОН. Мадярський посол у Льондоні відвідав Форін Офіс.
Черчіль відбув одногодинну розмову з Чемберлєном.
ПАРИЖ. Мін. Бонне прийняв сьогодні на авдієнції, перед засіданням ради міністрів амбасадора Фіпса. Французька рада міністрів затвердила одноголосно деклярацію, що її завтра оголосить премієр Делядіє від французького уряду. Ця деклярація зясує становище Франції до теперішньої міжнародньої ситуації. Завтрішнього експозе премієра Далядіє не будуть надавати в радіо. Премієр Далядіє заявив журналістам, як виходив із будинку міністерства війни, що його деклярація буде коротка та що вона матиме форму комунікату, який спрецизує становище Франції до проблєм закордонної політики. Далядіє заявив, що цю деклярацію вручать бритійському урядові, заки ще її перешлють до преси.
Не було листа Мусолінія до Чемберлєна.
ЛЬОНДОН. Райтер заперечує вістки, які появилися в пресі про лист Мусолінія до Чемберлєна.
Німеччина не планує наступу на Голяндію.
БЕРЛІН. Найновіше число "Фелькішер Беобахтер-а" подає на першому місці вістку берлінського кореспондента "Ню Кронікл", що Німеччина не має заміру окупувати Голяндію на випадок війни. Німецький часопис містить точний переклад тієї вістки, висланої з Берліна до Льондону під чотирошпальтовим наголовком "Нове нахабне фальшування". У коментарі до тієї вістки німецький часопис заявляє, що "Німеччина не змобілізувала ні одного вояка проти заприязненої Голяндії".
Сензаційна румунсько-турецька умова.
ЛЬОНДОН, ПАТ. "Дейді Експрес" повідомляє, що румунський міністр закордонних справ Ґафенку імовірно підписав із турецьким урядом порозуміння, що на його підставі турки годять ся отворити Дарданелі і Босфор для переїзду чужих воєнних кораблів і транспортів. Іншими словами анґлійська воєнна фльота і транспорти з воєнним матеріялом зможуть свобідно перепливати зі Середземного моря на Чорне.
(«Діло»)
____________________________
15 квітня 1939 р.
ік. Прага — Хуст із львівської перспективи.
Тримаючись послідовно засади, що кожний український національний провід на даній державній території єдинo компетентний вирішувати українські справи та що українцям зпоза границь даної держави не слід туди встрявати і як-небудь на характер тамошньої української політики впливати, а вже в ніякому випадку не вільно її накидати, — мусимо згори признати правильною ту ґенеральну політичну лінію, яка така маркантна у поведінці відповідального карпато-українського проводу, та ті постанови, що їх той провід прийняв у звязку з останньою крізою. Дефініція тієї ґенеральної політичної лінії дуже коротка і ясна: відроблювати всі ті втрати, що їx карпатські українці як нарід та Карпатська Україна як край втратили з приводу 20-ти літ еґоїстичного чеського централізму, але одночасно тривати при федерації з чеським і словацьким народом та супроти спільної держави виконувати свої обовязки таксамо льояльно, як льояльно та держава виконує свої обовязки супроти автономної Карпатської України.
Скасували заборону фотоґрафувати та фільмувати у прикордонній смузі. У Станиславівському Воєвідському Деннику ч. 3. з 26. II. 1939 появився розпорядок станиславівського воєводи Ст. Ярецького, яким цілий терен прикордонної смуги станиславівського воєвідства вилучено зпід приписів §24. розпорядку Мін. Вн. Спр. з 21. I. 1937. Згідно з тим розпорядком не можна було без спеціяльного дозволу повітової адміністраційної влади мати фотоґрафічні та фільмові апарати і робити знимки на терені прикордонної смуги. Тепер треба мати спеціяльний дозвіл тільки на світлення чи фільмування військових, комунікаційних почтових обєктів.
Виклади в університеті припинені. У звязку з недавніми подіями ректор львівського університету припинив виклади аж до відклику. Поліція перевела ревізію в домівці "Братньої Помочі" в політехніці та найшла там матеріял, за яким шукала, м. ін. 3 петарди та ручну ґранату. Крім того переведено ревізію в редакції "Слова Народового", в домівці "Стронніцтва Народового" та у кількох вшехпольських діячів. В понеділок від рана тривав в університеті, в політехніці та у ветеринарній академії страйк.
Самоуправні вибори.
Зборівський повіт.
ЗБОРІВ. ПАТ. У днях 11-го і 12-го ц. м. відбулися вибори до громадських ряд у зборівському повіті. В 66 громадах на загальне число 1.180 мандатів поляки дістали 606 мандатів, українці 574. Голосування відбулися тільки в 10-и громадах, у 38 громадах був компроміс. У 18-и громадах уневажнено одну з двох лист, супроти чого залишилася тільки одна важна листа і тому голосування теж не було.
Турчанський повіт.
ТУРКА. ПАТ. У виборах до громадських рад у турчанському повіті у 78 місцевостях не було голосування, бо виставлено тільки по одній спільній листі. Вибори відбулися тільки в 21 місцевостях. Досі відомий склад компромісових лист у Висоцьку і Либухорі. Висоцько вибрало 21 поляків, 7 українців і 2 жидів, у Либухорі на листі знайшлося 5 поляків, 40 українців, 20 старорусинів і 1 жид.
Велика виборча перемога українців у Перемищині.
(Телєфоном від власного кореспондента).
Перемишль, 13. ІІІ. (СК) 79 громад Перемищини вибрало 1.274 радних. З того українців 928, "руських" 37, жидів 6, поляків 303. У 15 громадах стан український зменшився на 29 мандатів, у 46 громадах в порівнанні з попередніми виборами здобуто більше. У 27 громадах вибрано виключно українських радних. У 4 громадах уневажнили українські листи. В двох громадах ми зовсім програли.
Підйом великий, повіт зактивізований, фреквенція: 85—95 проц.
Турчанщина.
ТУРКА. ПАТ. Вибори до громадських рад у турчанському повіті дали такий вислід: вибрано 1.806 радних, з того 204 поляків, 908 українців, 610 "русских" і 84 жидів. Поляки здобули 68 мандатів більше.
Як було в Крушельниці. Інтерпеляція посла д-ра п. Лисяка.
На пленарному засіданні сойму 8-го ц. м. маршал Маковський приняв до булави — як ми вже повідомляли — велику інтерпеляцію пoc. д-ра Лисяка до міністра внутрішніх справ у справі подій, що мали місце 16. лютого ц. р. в громаді Крушельниці, стрийського повіту. Посол-інтерпелянт поїхав на місце випадків і на підставі зібраного особисто матеріялу в такий спосіб висвітлює їх хід (цитуємо буквально за текстом інтерпеляції):
"15 лютого 1939 р. уладив гурт молоді в Крушельниці у приватнім домі Павла Яворського, якого звуть Чебиком, вечерниці. На вечерниці прийшли два хлопці з сусіднього села Корчина — Осип Яцкович і Микола Лопатич, брати Корчинські. Після вечерниць, що скінчилися під вечір, на тлі залицяння обох прибулих хлопців до дівчини Анни Яворської повстала бійка, підчас якої обох згаданих хлопців корчинська молодь потурбувала. Обома потурбованими заопікувалася ця сама дівчина, що за неї виникла бійка, а хтось з приявних пішов до Корчина повідомити родину потурбованих про їхню пригоду. Селяни Kpyшельниці, зрозуміло, нічого про цю подію не знали, бо вона скоїлася під вечір серед одного гурту молоді, тим більше, що хати в Kpyшельниці від себе далеко віддалені. На вістку про побиття Корчинських їхній батько Микола Яцкович Корчинський, не провіривши причин колотнечі, негайно вночі пішов до недалекого Синевідська Вижнього і там повідомив капітана М. Міхайлішина, коменданта маневрового відділу полевої артилєрії, який там перебуває, будьто би українські хлопці з Крушельниці побили двох польських громадян — заґродових шляхтичів, отже надав приватній події характер національно-політичний. Капітан Міхайлішин заалярмував негайно свій відділ і, не провіривши дійсного ходу подій, видав наказ маршу до Крушельниці. Відділ у силі майже 100 озброєних вояків бігом подався до Крушельниці і прибув до неї перед 6. год. рано, коли село вставало, а селяни, нічого не відаючи і не передбачуючи, починали свою працю, або спішили на залізничку, щоб виїхати на лісові роботи у Майдані. Капітан Міхайлішін окружив ціле село згаданим відділом війська, яке на йoгo приказ малими групами витягало поодиноких хлопців і старших господарів у білизні й босих з хат та гнали їx прикладами крісів через село. В селі счинився крик, голосіння і паніка. Ціла акція тривала до год 9. рано. Підчас тієї акції побили до крови майже 40 хлопців і господарів. Між ними потерпіли важкі рани Микола Качур (постріл у голову), Гринь Коціба (зломане ребро), Юрко Чулевич, Петро Праник (5 ран у голову), Антін Лазоревич, Семен Мельник, що перебуває в Стрию в шпиталі, Юрко Ільків (тамже), Кость Яворський. Крім того побили ще 12 господарів і хлопців. Важко ранених оглянув лікар зі Сколього д-р Врецьона, що в кожному випадку списав протокол лікарських оглядин".
Далі посол-інтерпелянт описує напад вояків на гурт людей, що очікували на залізничці та на місцевого пароха о. Осипа Вицівського, який нічого про подію в селі не знав, а якого командант відділу зневажив, образивши його духовну гідність. Візита напасників у селі повторилася — як точно описує посол — ще двічі і кінчилася погрозами, мовляв, з села не залишиться камінь на камені.
Характеристичне явище, закінчує свою інтерпеляцію посол, що підчас моєї особистої інтервенції у цій справі у п. стрийського старости м-ра М. Стефаніцького відповіли мені, що п. староста нічого не знав і що я є першим його інформатором у цій справі. Це вияснення не відповідало правді, бо в селі інформували посла, що вже 18. лютого перебував у Крушельниці відділ поліції зі Стрия, що переводив слідство.
Інтерпелянт запитує міністра внутрішніх справ, чи покарає виновників подій і чи видасть розпорядок, щоб такі історії на майбутне не повторялися.
Словаччина проголосить незалежність.
Братиславська радіовисильня надала в понеділок, 13. ц. м. промову премієра Сідора, який сказав до мікрофону такі важні для долі цілої Словаччини слова:
"Знову приступаю до мікрофону, щоб промовляти до вас. Приневолює мене до цього важна історична хвилина. В нинішніх пополудневих годинах чеське радіо вам заявило, що о. д-р Тісо дістав запрошення від канцлєра Гітлєра. І справді о. Тісо таке запрошення дістав. Провід Глінкової партії та словацька влада погодилася на виїзд о. Тіса, який нині в пополудневих годинах виїхав до Відня, відти літаком до Берліна. У вечірніх годинах канцлєр Гітлєр прийняв о. Тіса на розмові. Коло год. 19 розмова закінчилася. О. Тісо вислав телєґраму до премієра словацької влади, щоб він подбав про те, щоб словацький сойм скликано завтра. Премієр влади подбав про те, що президент держави скликав словацький сойм на вівторок 14. ц. м. на год. 10. рано.
Парлямент скликано правильно. Обовязком всіх словацьких послів є ставитися завтра на засідання сойму. Рішення сойму матимуть вирішний вплив на дальше наше національно-політичне життя. Минула ніч має історичне значіння, якого наш нарід ще не переживав. Словацька рада міністрів буде цієї ночі безупинно paдити.
Словацьке громадянство буде завтра глядіти на Братиславу, в якій западе рішення, що матиме не тільки вплив на дальше життя словаків, але й середущої Европи. Отже на бога, коби словацькі посли так рішили! Їх рішення створять кращу будучність словацького народу. Вірю, що так станеться!"
Шаньо Мах на волі.
БРАТИСЛАВА. 13. ІІІ. Урядово повідомляють, що шефа словацького уряду пропаґанди Шаня Маха і б. міністра Чермака випустили на волю й вони прибули до Братислави. Інших арештованих мають звільнити в найближчих годинах.
Концентрація німецької армії на словацькому кордоні.
"Ню Кронікл" повідомляє, що німецькі штурмовики Ф.С. із Братислави, які переходять на другий бік Дунаю, заявляють словакам, що в середу Гітлєр увійде на Словаччину.
"Дейлі Експрес" повідомляє, що над словацькою границею згуртовано 10 000 штурмовиків, крім того концентрують теж на німецькому боці правильні військові частини.
"Берзен Цайтунґ" повідомляє про переведений учора вечором напад чехів на ґімнастичну галю німців. Наступ чеської юрби відбила німецька міліція. Інші німецькі часописи подають описи протинімецьких виступів чехів у Словаччині, в якій нападають уже не тільки на словаків, але й на німців. В Іґляв є 40 ранених. Протинімецькі виступи були в Оломовці, Брні і Празі.
Словацькі німці дістають зброю з Відня.
Отсі згадані часописи пишуть, що з другого боку Дунаю доставляють зброю до Братислави, що нею в першу чергу користуються словацькі німці. 11. ц. м через міст переїхало вантажне авто зі зброєю. 12. ц. м. доставлено знову німцям 1.500 крісів.
(«Діло»)
____________________________
16 квітня 1939 р.
Галактіон Чіпка. Про одну проблєму і один допис.
Відгуки дня — фейлетон.
Кілько лист зголошено до самоуправних виборів у Львові? У виборчих комісіях у Львові зголошено 1 українську листу, 1 жидівську та 3 польські: 1) христіянсько-народня, 2) католицько-народня, 3) ППС, професійних спілок та демократичного виборчого комітету. Як говорять, треба сподіватися ще кількох диких лист — польських та жидівських.
Краєва хроніка. В с. Остобожі недалеко Угнова трьох невідомих грабіжників дісталося до хати Степана Бончовського, стероризували присутніх і забрали 1.500 зол. і 2 доляри. — У Вербиці, пов. Рава Руська, впав до збірника з т. зв. брагою в горальні 5-літній Павло Купич і важко попарився. Нещасливий хлопчик помер серед страшних мук по кількох годинах. — У Золочеві застрілився 30-літній інкасент міської елєктровні Адам Роґовський. Причиною самогубства були материяльні клопоти. В Рогачині, пов. Бережани згорів водно-турбіновий млин Е. Айґена з уладженням вартости 14.000 зол. Причиною пожежі була коротка сполука елєктричих проводів. Млин був обезпечений на 10.000 зол.
М. Рудницький. Бібліотека письменника.
Дорогий Друже!
Ти оженився — це гарно: нехай оця нова життєва ситуація не ослабить Твого надхнення! Із Твого листа бачу, що Ти хочеш солідно взятися до праці, коли починаєш від бібліотеки — письменницький варстат, а вже на провінції, то вона заступає пів світа, коли волієш — фосфати на висохлому облозі. Купи собі авторів, яких любиш і до яких зможеш залюбки вертатися. Наших улюблених "клясиків" можеш помістити у 20-30 томах. Гадаю, що поруч наших повинен там бути бодай один чужинний у комплєті: як не поет, то повістяр, як не повістяр, то мораліст чи фільософ. Тільки близький нам письменник, з яким не розстаємося, може вам відкрити таємниці незрозумілі в сотках творів і життєписів.
Не забудь за словники, за всякі, які маємо. Черговий порядок у них за абеткою — прекумедний і дає фантастичні асоціяції. Але як ти зумієш читати їх таксамо, як поезії або роспис поїздів? З них мусиш виловлювати всякі назви — відомі Тобі в інших мовах, ними мусиш підсилювати раз-у-раз свій запас слів. Конче треба мати в себе вдома якусь добру велику енцикльопедію в чужій мові. Наші письменники, пишучи, занадто часто оминають того всього, що повинні б перевірити і вивчити у звязку з якоюсь темою.
Може Ти чув де, що письменник не повинен багато читати, бо підпадає під чужий вплив? Наші молоді автори радо йдуть за такою пересторогою і дуже часто завертають до сюжетів, які наші письменники старшого покоління використали вже краще та основніше. Хто лякається творів інших письменників з думкою про те, що вони можуть йому відобрати поетичний запал — нехай краще змінить професію. Більшість книжок родиться на світі тому, що їх автори не читали ліпших на ту саму тему. Та може теж і тому, що їх чужі твори не задовольнили. Відоме тобі напевне вражіння, коли великий талант чи навіть ґеній не дав Тобі у свому творі саме того, чого Ти там шукав і через те розбуджує у Тобі бажанння написати саме те, що там бракувало.
Коли Ти належиш до читачів, що вміють кілька разів (чи більше) перечитувати того самого автора, тоді складеш собі бібліотеку легко. Коли ж Ти ненажера новинок, тоді мусиш стати передплатником випозичальні. Коли Ти можеш користати у свому місті з якоїсь доброї прилюдної бібліотеки, то не купуй того, що там є. Приємно мати власні книжки, але багато важнійше мати ті, яких не можна дістати у свому середовищі.
Чи Ти певний, що Твій смак чи зацікавлення якимсь автором або й ділянкою знання не зміниться за рік, два чи пять? Нічого й казати, що ніхто з нас не може зробити собі "ідеального" вибору книжок на ціле життя. Ти будеш купувати за кожним разом нові книжки і будеш байдужніти до тих, що достояли довго на полиці. Але трапиться нераз і таке, що свіжо куплену не розітнеш, задоволений, що ось нова перед Тобою на похваті руки, і саме оця свідомість, що можеш з неї користати кожної хвилини, заступить Тобі нераз первісну спрагу, щоб з нею познайомитися.
Може Ти вже і тепер нераз не можеш дати собі ради з десятками томів, що притягають до себе пил по шафах, столах і всіх вільних кутках. Хто не має власної великої хати з окремою кімнатою на книжки, стає згодом їx невільником, бо не може з ними розстатись. Бібліотека добирана роками до власного смаку і власних змінливих потреб майже непродажний інвентар — кому іншому вона підійде? ніхто її не купить.
Я залюбки міняю дві-три дорогі книжки на одну дешеву і то саме таку, яка мене нераз чимось зацікавила. Це єдиний спосіб користати зі свіжої охоти до якоїсь нової книжки, не побільшувати своєї бібліотеки і не видавати грошей, коли... їх нема.
Німецька реакція на заяву Чемберлєна.
БЕРЛІН, ПАТ. Німецька опінія далі гостро реаґує на вчорашню деклярацію Чемберлєна, якою він дав ґарантії Румунїї та Туреччині. На думку Німеччини Анґлія, не зважаючи на грецьку, чи румунську думку, накинула тим державам свої ґарантії, бажаючи запрягти їx дo возу своєї політики. Бритійська деклярація ґарантій для Греції та Румунії — заявляють у Берліні — не випливає з волі вдержати мир, але з бажання протиставитися опраданим життєвим інтересам Німеччини й Італії. Цим теж способом хоче Анґлія зєднати ті держави для себе, прикидаючися миролюбивою, викликуючи спершу штучний неспокій.
Всі без вийнятку часописи переліцитовуються сьогодні в гострих словах супроти західних великодержав, закидуючи їм, що вони ведуть політику неспокою та опікують Румунією і Грецією проти їх волі. Рекорд виступів проти західних держав бє "Фелькішер Беобахтер", який у передовиці, написаній в незвичайно нагальному тоні та невибагливими словами, каже, що політика В. Британії є найгіршого роду імперіялізмом. Німеччина й Італія вже мають доволі впертих анґлійських претенсій до володіння над світом. Анґлія створює в Европі тільки зайве напруження, саботує природну еволюцію та втягає невинні народи у прикрі ситуації. Виринає питання, чи анґлійські політики втратили вже розум, чи їx обхопив може безприкладний цинізм. Бритійська політика змагає практично до привернення версайської системи насилля. Та на тих тенденціях розібється В. Британія.
"Ессенср Національ Цайтунґ" доказує, що шлях, що йото відбула Анґлія від Мінхену до своїх останніх деклярацій, є втечею перед спробою взяти участь у новому упорядкуванні Европи до політики "статус кво" і розпучливої скандальної політики окруження. Тільки уряд, який боїться втратити свої впливи, тримається судорожно статус кво.
Гострі атаки на Рузвельта та його реакція.
Щоб рятувати мир, Рузвельт грозить війною.
ВАШІНГТОН. ПАТ. В сенаті виголошено кілька промов, в яких промовці критикували і протестували проти войовничої політики Рузвельта. Сен. Жорж заявив, що просто не можна про те й думати, щоб прилучитися до приятелів Рузвельта в Парижі й Льондоні під цю пору, коли у Злучених Державах 11 міліонів безробітних даремне домагаються праці. Сен. Бріджс обвинувачував Рузвельта в поширюванні воєнної істерії в цілому краю. Сен. Вандерберґ заявив, що Злучені Держави можуть ззанґажуватися тільки тоді, коли за прийняттям якихнебудь зобовязань впаде більшість 531 голосів членів конґресу. Промовець зголосив резолюцію, в якій пятнував войовничі деклярації членів уряду, натякаючи в той спосіб недвозначно на промову державного підсекретаря Вельса, який заповів реформу закону про нейтральність, щоб З. Д. П. А. могли доставляти на випадок війни потрібні матеріяли Франції та Анґлії.
Незалежно від тих голосів з гострою критикою інтервенційної політики Рузвельта виступив б. міністр закордонних справ Брідж Кольбі і сен. Бора, який помістив у пресі отвертий лист до молодих американців.
З уваги на такі гострі наступи президент Рузвельт рішив боронити своєї політики і виголосив промову на панамериканському конґресі.
Промова Рузвельта.
Рузвельт заявив у своїй промові, що Америка осягнула успіхи, що довели до того, що рідня американських держав є поважною ґрупою, яка може протиставитися світові, схвильованому неспокоєм, своїм спокоєм і погодою духа. Рузвельт говорив багато про те, що американські держави вспіли осягнути між собою порозуміння завдяки великій ідеї спільноти народів. Старому краєві треба завжди війни, щоб відбути такі конференції, які в Америці відбуваються що пять літ. Натякаючи до становища Мусолінія та Гітлєра у відомих европейських конфліктах, Рузвельт заявив, що Америка рішена втримати "пакс амерікана", який не має слабих сторін.
"Маємо право сказати, що не повинна існувати орґанізація світу, яка приневолила б наш край перебудувати себе на казарми. Не хочемо теж стати васалями Імперії завойовників. Найліпшою обороною миру нашої півкулі є надія, що народи поза океаном зуміють визволитися зпід впливу ідей, які штовхають їx до війни. Ми маємо теж свої зацікавлення у світових справах і наша воля миру може бути теж така могутня, як наша воля спільної охорони".
Як бачимо відповідь Рузвельта дуже слаба, наче своєрідний відступ.
Анґлія намагалася за всяку ціну притягнути Совіти до спільної деклярації.
ЛЬОНДОН, ПАТ. Підчас вчорашньої дискусії в палаті громад розвинулася дискусія між послом-лєйбуристом Дальтоном і міністром скарбу Саймоном, який відповідав від уряду. Дискусія торкалася Совітів.
На запит посла Дальтона, чи Анґлія пробувала здобути співпрацю Совітів до акції над вдержаннях миру, Саймон відповів, що нема ніяких тенденцій вилучити Совіти. Негайно по окупації Чехословаччині звернулися ми до Совітів, щоб вони прилучилися до деклярації чотирох великодержав. Одначе — підкреслив Саймон — виявилося, що неможливо зреалізувати цю думку і Велика Британія приневолена була повести інший курс. Що ж торкається совітської суґестії конференції, то, як підкреслює Саймон, то конче треба було, щоб така конференція мала успіх, бо її заломання спричинило би більш шкоди, як зпочаткування дискусії іншими способами. Ми напевне намагалися би перемогти всі труднощі на тому шляху, якби ми мали віру в те, що така метода найкраща.
(«Діло»)
____________________________
18 квітня 1939 р.
До яких живців можна виїздити без обмежень? Згідно з розпорядками воєводів: львівського і станиславівського про обмеження туристичного руху у Східних Карпатах, що обовязують до кінця 1939 р., з прикордонної смуги виключені такі живці та кліматичні місцевости: Косів, Кути, Жабє, Ворохта, Яремче, Рафайлова, Славсько, Зелена. Виїзди до цих місцевостей і побут у них не підлягають ніяким обмеженням.
Сезонова почтова аґенція. На час від 1. травня до 31. жовтня ц. р. урухомлять в Немирові-Живці, повіт Рава Руська, сезонову почтово-телєкомунікаційну аґенцію першого ступня. Вона буде у звязку з почтовим урядом Львівський Немирів.
Заборона матримоніяльних оголошень. Румунський уряд видав розпорядок зі забороною для щоденників поміщувати матримоніяльні оголошення. Згаданий розпорядок видав уряд тому, бо при допомозі таких матримоніяльних оголошень. торговці "живим товаром" ловили в пастку молодих наївних дівчат. Поліції вдавалося лише в деяких випадках вирятувати нещасливі жертви з кігтей торговців "живим товаром" майже в останній хвилині перед їх вивезенням за кордон. Одначе велику більшість дівчат вдалося таки торговцям вивезти за кордон під притокою "подружжя" дo заморських держав. Розпорядок забороняє теж щоденникам поміщувати "переписку залюблених".
Академію моди відкриють в найближчому часі у Відні. В ній будуть викладати всі предмети з ділянки кравецтва. Академія буде приміщена у новому будинку, що його починають будувати в середмісті Відня. Згадана академія моди буде єдиною в цілій Німеччині.
Музей копаного мяча. В Льондоні відкриють небавком музей, який присвячений історії анґлійського копаного мяча. Там буде зображена картина того улюбленого анґлійського спорту, разом з усіми його усмпіхами. Публика зможе оглядати старі шкуряні мячі, що брали участь у найріжнороднійших міжнародних змаганнях, ріжнокольорові однострої, що їх носили визначні змагуни і дорогоцінні відзнаки та нагороди. Крім цього, у вітринах музейних саль буде поміщена вся література цього спорту, від її перших скромних початків, аж до останніх великих спортових орґанів і цікавих знимок.
Лише Бог може врятувати Европу перед війною.
ЛЬОНДОН. ПАТ. Де Валєра виголосив у неділю в Еліс у графстві Клєр промову, в якій означив становище Ірляндії на випадок війни. Здається, заявив де Валєра, що лише Бог може врятувати Европу перед війною, грізнішою ніж остання. Ера міжнародних пакт у роді пакту Кельога пережилася. Нині над міжнародніми взаєминами панує виключно сила. Де Валєра звернув увагу, що Ірляндія повинна вжити засобів, щоб боронитися. Бажанням ірляндського народу та уряду відвернути війну від краю, метою політики Ірляндії вдержати невтральність на випадок війни.
Летунський пакт Анґлії з СССР.
Французькі офіційні кола потверджують вістки, що Анґлія і Франція запропонували СССР приступити до військовою летунського договору. Тому мін. Бонне відбув довшу нараду зі совітським амбасадором у Парижі Сурічем.
ЛЬОНДОН, 17. 4. ПАТ. Льондонські політичні кола запевняють, що вчорашня розмова бритійського амбасадора у Москві Сідса з Літвіновом посунула справу совітсько-бритійського порозуміння наперед, але в цій справі сподіються ще другої розмови. По вчорашній розмові амбасадора Сідса з Літвіновом дипльоматичні кореспонденти "Обсервер"-а і "Сандей Таймс"-а поміщують точні інформації. Кореспондент "Обсервер"-а стверджує, що докладного характеру бритійської пропозиції, що її представив амб. Сіде Літвінові, не подано. Одначе розмова вияснила, пише кореспондент, що совітський уряд готовий поширити совітсько-французький пакт на Вел. Британію, лише годі сподіватися повного порозуміння в такому короткому часі, доки ще не обговорено подробиць. Між іншим мусять обговорити, чи пропонований пакт взаїмної допомоги обовязуватиме також на Далекому Сході.
Іншою трудністю є застереження Польщі проти ґарантії СССР у справі аґресії. Застереження Польщі — на думку кореспондента — є двоякого характеру: 1) Польща не може під ніякою притокою згодитися на присутність совітських військ на польській землі; 2) приняття Польщею гарантії від СССР мало б лише провокаційний наслідок.
Дипльоматичний кореспондент "Сандей Таймс"-у запевняє, що Сідс у розмові з Літвіновом розвинув бритійські пропозиції співпраці з СССР у системі пактів проти аґресії. Бритійський амбасадор пропонував заключити порозуміння, на основі якого летунські війська В. Британії, Франції і СССР вжили б автоматично з допомогою кожній з держав, якій Вел. Британія дала гарантію.
БЕРЛІН, ПАТ. Німецьке Інформаційне Бюро пише: бритійсько-совітський летунський договір буде бажаним інструментом для совітської політики, бо дасть змогу СССР впливати у відповіднім змислі на европейську політику.
Концентрація фльоти Злучених Держав на Тихому Океані.
ВАШИНГТОН, ПАТ. Департамент маринарки видав фльоті Злучених Держав приказ повороту з Атлянтійського Океану на Тихий Океан. Відкликано визначену на 27. ц. м. морську ревію, що мала відбутися недалеко рога "Вірджінія". Згаданий розпорядок видано тому, що майже ціла американська фльота була від 5-ох місяців на Атлянтійському Океані, що — на думку департаменту маринарки — відбилося некорисно на рівновазі світових морських сил. Збройні сили на Середземнім Морі.
"Дейлі Телєґраф" подає сили обох противників на Середземному Морі.
Анґлія і Франція мають разом: 4 панцирники по 30.000 тон, 2 по 22.000 тон, 2 летунські бази, 10 важких кружляків, 9 легких, 54 контрторпедовці, 8 торпедовців, 48 підводних суден, 6 торпедових суден до перевідування.
Коли німецька ескадра, яку тепер вислано на Середземне Море, припливе на місце, Італія та Німеччина матимуть там разом 2 панцирники по 23.000 тон, 3 по 10.000 тон, 7, важких кружляків, 18 легких, 59 контрторпедовців, 70 торпедовців, 110 підводних суден, 50 торпедових суден до переслідування.
Як бачимо, анґльо-французька фльота мала б перевагу у великих морських одиницях, італійсько-німецька — в малих.
(«Діло»)
____________________________
20 квітня 1939 р.
Демонстрації львівських безробітних. Вчора в год. 10. перед полуднем більша скількість безробітних зібралася перед будинком Воєвідського Фонду Праці при вул. Вишневецьких 2. Підчас того, як делєґація безробітних пішла до директора Фонду Праці, на вулиці кинув хтось гасло не чекати на вислід конференції делєґатів, лиш почати наступ. З юрби почало летіти каміння, від якого вилетіло кількадесять шиб. Одночасно юрба здемолювала вхід до будинку. Демонстранти потурбували кількох поліціянтів, які намагалися стримати юрбу. У висліді тих сутичок поліція арештувала 6 аґітаторів та привернула лад. Невеликий гурт демонстрантів ішов Ринком та Руською вулицею, мабуть у напрямі воєвідства. Коло Волоської церкви демонстрантів заатакувала поліція і вони розбіглися.
Львівська хроніка. До канцелярії адвоката Ю. Лещія (Ринок 33) вломилися злодії і вкрали машину до писання і ґардеробу. — Карло Матис зі Сапіжанки повідомив поліцію, що на головному двірці украв йому хтось із кишені шкіряний портфель із готівкою 23 зол. та особистими документами. — Марія Фурович, замешкала в Персенківці, знайшла передучора на вул. Вулецькій Корсо кількамісячну дитину жіночого полу. При дитині були картка такого змісту: "Стефа Квятковська, я без засобів до життя, мушу пуститись на такий життєвий шлях, бо інакше мусіла б убити дітей і саму себе та на те не маю відваги і волію, щоб хтось інший те..." Дитину віддали до захисту, за матірю шукає поліція.
Чоловік намагався відбити від поліції жінку-пачкарку. Католицька поліція арештувала перед кількома днями відому пачкарку Вельму Свєрчину. Коли арештовану вели на комісаріят, її чоловік і кількох спільників намагалися відбити. Підчас сутички поліція була приневолена вжити пальної зброї і внаслідок стрілянини чоловік арештованої зазнав поважних ран. Раненого перевезли до вязниці.
1.530 ґазових масок для американських дипльоматів в Европі. Відділ державного уряду у Вашинґтоні оголошує, що в березні він доставив своїм дипльоматичним представництвам в Европі 1.650 найкращих ґазових масок військового типу.
Спровокована бійка і її наслідки. (Допис з Товмаччини)
В селі Вороні около Отинії, повіт Товмач, істнують штучно підтримувані останні могікани кацапства. Є в них більше товариств, як усіх їx разом. Тому то й не подобається їм, що свідомі українці не хочуть іти на їхню вудку й залюднити їхні установи, але працюють у своїх власних товариствах. І ось ті кацапські недобитки спровокували на спілку зі запрошеним до цього мазуром бійку на ножі під церквою в третій день Великодня. Після того поліція арештувала в селі понад 20 осіб, у тому справника кооперативи "Єдність" і голову "Лугу" Онуфрія Бровчука, інструктора "Лугу" і секретаря читальні "Просвіти" Федора Ганиша, голову Кружка Р. Ш. Федора Волошина, з також солтиса громади Ворона Леся Соловея. Решта заарештованих — це переважно луговики й діяльні члени наших установ. Товмацьке староство опечатало після того льокалі: кооперативи "Єдність", Кружка Р. Ш., Кружка "Сільського Господаря", читальні "Просвіти" й "Лугу" у Вороні.
Збори Ставропіґії в освітленні "Слова Народового". Неофіціяльний орґан москвофілів, ендецьке "Слово Народове", в числі з 18. квітня подає звіт про загальні збори львівської Ставропіґії, що відбулися минулої неділі. Зі звіту виходить, що „не зважаючи на всі зусилля ссніора Гулли не впорядковано остаточно фінансової господарки Ставропіґії і в цьому році". "Комісія-матка не могла — жалується "Слово Народове" — з початку устійнити спису нової управи Ставропіґії." Щойно по довгих короводах вибрано нову управу в такому складі: Антін Ґулла — сеніор; заступники — адв. О. Сивуляк і в. Хиляк, члени ради — суддя Білинкевич, проф. Ґенсьорський, А. Кейс, Куспіш, інж. Луцик, Медицький і проф. Сметанський. "Слово Народове" довідується з кол учасників зборів, що з новою управою "до голосу дійшла у старорусинів поміркована група, яка рішуче і традиційно льояльно ставиться до Польської Держави". Взагалі-ж — підкреслює "Слово Народове" — "руска (староруска) сторона стає партнером, яким поважно треба зацікавитись. Співпраця польсько-руска може влекшити праці над розвилкою української проблєми. Громадські вибори виявили, що русини зміцнюються орґанізаційно". Ось до яких руско-староруско-польських міркувань дали "Слову Народовому" привід збори політичних емеритів та національних гермафродитів...
На випадок війни Швейцарія не дозволить Лізі Націй залишитися на її території.
У пресі появилася вістка, що швейцарський уряд повідомив Ліґу Націй та Міжнародне Бюро праці, що на випадок війни вони мусять до 24-ох годин покинути швейцарську територію. Приявність тих установ у Женеві могла б уважатися за нарушення нейтральности.
Ґен. секретар Ліґи Націй шукає за новим приміщенням для обох женевських установ; вони перенеслись би на випадок війни мабуть до якогось французького провінціонального міста; Анґлія заявила, що готова їx приняти на свою територію.
Канада будує дві нові летунські фабрики.
МОНТРЕАЛЬ. ПАТ. Летунські фабрики "Канадійське летунське товариство" купило великі терени і в найближчому часі приступають до будови нових двох фабрик літаків. Одну збудують під Монтреалем, другу в Мальтон. Онт. Фабрики будуть виконувати замовлення анґлійського уряду.
Вислід сербсько-хорватських розмов окутаний тайною.
БІЛГОРОД, ПАТ. Прем. Цветковіч виїхав зі Загребу до Білгороду в понеділок в год. 23.15.
Вислід його розмов з д-ром Мачеком окутаний тайною; Цветковіч зложив звіт у цій справі реґентові Павлові.
Перелети понад Берліном заборонені.
БЕРЛІН. Німецьке Інформаційне Бюро повідомляє: На час від 19. квітня до год. 20. 20. всякі перелети над Берліном заборонені. Пасажирські літаки можуть прилітати на летовище Берлін-Темпельгоф лиш від півдня. Заборону перелетів запевнять зброєю.
Поголоски про ліквідацію італійських шкіл у Тунісі.
ТУНІС. ПАТ. Італійський консуль заперечив поголоски про замкнення італійських шкіл уже з днем 21. квітня, підскреслючи, що у школах будуть нормально вчити до кінця червня.
Два смертні присуди за вбивство анґлійського консуля.
БАГДАД. ПАТ. Воєнний суд засудив на кару смерти двох молодих арабів за участь у вбивстві бритійського консуля М. Масона. Тому, що оба засуджені на кару смерти не мають ще по 18 років, замінили їм кару смерти по 15 років важких робіт. Одночасно суд засудив третього підсудного на 10 років вязниці, четвертого шофера на 8 років вязниці.
(«Діло»)
22.04.2014