7-13 березня 1889 р.

8 квітня 1889 р.

 

Проф. д-р Фердинанд Зьрудловскій. О Кривдах Русинів на поли шкільництва

Професор юридичного факультету в львівскім университетї, д-р Фердинанд Зьрудловскій, звістний в науковім світї знаменитий учений правник, оголосив ceгo року в Липску брошуру п. заг. "Das Schulwesen und seine Verwaltung. Reform der Volks-Burger-Mittel- und Hochschulen", в котрій подає свої погляди на справу шкільництва і проєкти реформ науки в школах народних, середних і висших. Говорячи о відносинах галицкого шкільництва, дотикає д-р Зьрудловскій кілька разів прав Русинів.

 

Руске Товариство Педагогичне — як довідуємось — постановило на однім из остатних засїдань своїх видавати орган товариства під назвою "Учитель". Редактором єго має бути проф. гимн. Петро Левицкій. "Учитель" має виходити поки-що два рази в місяць, але в короткім часї має стати тиждневником. Орган товариства заступати буде интереси всїх шкіл почавши від найвисших аж до народних.

 

Рада міста Тернополя — як доносять нам з-відтам — ухвалила, на внесенє радного п. Сатурского, міщанина з передмістя Зарудя, 14 голосами против 13 голосів, щоби з суми 1500 зр., котра була обертана виключно на убогих римо-кат. обряду, віддати половину 750 зр. на бідних обряду греко-кат. комитетови рускому. Боротьба була в радї завзята, але наконець справедливість — хоч при помочи тілько одного голосу більшости, — таки побідила.

 

Рада міста Львова ухвалила, мимо сильної опозиції радних о. Ільницкого, пп. Реваковича, д-ра Стебельского і других, позволити предприємцеви цирку Шуманови виставити на місци против "Народного Дому" цирк під условієм, що він буде платити за місце по 1.200 зр. місячно, дасть два представленя в користь бідних міста Львова і що підчас будови і розбираня цирку буде платити денно по 15 зр. Будова цирку розпічнеся 15 с. м. а представленя будуть відбуватися аж до 15 червня.

 

Дрібні вісти. Цісар удїлив громадам Охримівці і Звижень в повітї бродскім по 100 зр. запомоги на будову церквей. — Цісар затвердив вибір п. Вацл. Мариновского на вицепрезеса ради повітової в Ярославли. Графство Альфреди Потоцкі пробувають тепер в Парижи, а в половинї мая вернуть до краю. — Кн. Любомирскій з Парижа зложив знов в Банку краєвім миліон франків на ціли добродїйні.

 

На збільшенє Фонду, призначеного на здвигненє памятника для пок. Володимира Барвіньского на кладовищи Личаківскім, відбудеся заходом комитету памяткового дня 12 н. ст. цвітня (т. є. сеї пятниці) в великій сали "Дому Народного" концерт, котрий, судячи після богатої програми і по силах, беручих в нїм участь, належати буде до концертів лучших. Фонд памятниковий виносить до дня 1 цвітня с. р. 1.401 зр. 91 кр. З того ужито 600 зр. на завдаток на здвигненє памятника. Як звістно, памятник сей буде представляти злїтаючого з могили ґенія Руси і буде вилитий з бронзу. Кошти суть значні, але пок. Володимир заслужив собі вповнї на то, щоби поставити єму памятник тревалий. В концертї беруть участь п-нї Г. Е. і К., учениці школи співу сольового п-нї Сувестр-Пасхалісової; п-на Завзєнта яко піанистка, скрипак п. Поссельт, п. Стан. Нєвядомскій, піянист і другій дириґент "Лютнї"; члени товариств "Лютнї" і "Гармонії" львівскої. Програма така:

1. Воробкевич: Серенада, квинтет смичковий, виконає "Гармонія".

2. Лаврівскій: "Корона золотая" і Вербицкій: "Все утихло", виконає хор "Лютнї".

3. Лисенко: Дума з "Невольника" і "Менї однаково", соля баритонові, відспіває п. Вітошиньскій.

4. Лисенко: Рапсодія україньска і Яроньскій: "Бурлак", виконає п-на Завзєнта.

5. Лисенко: Три народні піснї, відспіває мужескій хор "Лютнї".

6. Лисенко: "За сонцем хмаронька пливе, сольовий мішаний квартет, відспівають і п-ї Г. і пп. Цетвиньскій і Вітошиньскій.

7. Вінявскій: "Легенда", сольо скрипкове, виконає п. Поссельт з п. Нєвядомским.

8. Лисенко: "Зацвила калина", дует вокальний в супроводї фортепіяну, виконають п-на Е. і п. Слявичек при участи п. Нєвядомского.

9. Цетвиньскій: Три народні піснї, виконає мужескій хор "Лютнї".

Початок концерту о 8-ій годинї вечером. Ціну місць оголосять окремі оповістки. З програми видко, що комитет (головно проф. Шухевич) ужив всякого стараня, щоби концерт випав світло і щоб найбільше вибаглива публика могла бути вдоволена. Замітне і то, що всї нумери суть майже новостію і що обмежемо-ся на твори композиторів руских і польских. Тож і надїємось, що львівска публика загостить на сей концерт численно і сполучить utile сum dulci. По концертї відбудеся комерс.

 

З Тернополя пишуть нам: До нас загостив рускій театр. В суботу д. 6 н. ст. цвітня на першій раз представлено: "Перше повмирали потім ся пібрали" і "Пошились в дурнї". Годї правди де подїти — крїсла стояли порожні: ні Русинів нї Поляків не було. Полякам зовсїм не маємо права дорїкати, але що сказати про Русинів? Хочемо удержати добрий театр з добрими артистами, — а як же, коли не підпираємо того свого театру? Сподїваємося, що на дальші представленя руска публичність, як міска так і з околиці, буде являтись численнїйше, инакше Тернопільщина дала-би собі свідоцтво недостачи патріотизму і жертволюбности.

 

Телеграми.

Париж 8. цвітня. Правительство француске зажадало формально від правительства бельгійського, щоби оно видалило Булянжера з Бельгії. Ходить тут поголоска, що Булянже конферував в Бруксели з Виктором Наполеоном.

Букарешт 8 цвітня. Король мав припоручити Катаджови і Ласкарови зложити новий кабинет. Факт сей — кажуть — означав побіду партії боярскої.

Рим 8. цвітня. В виду смерти короля абесиньского і запановавшої в Абессинії анархії, носиться правительство италійске з гадкою окупації Абессинії; доси однакож порушено сю справу лиш приватно.

Відень 8. цвітня. На засїданю палати послів відчитано письмо президента министрів, взиваюче палату до вибору делегації. Закон о забезпеченю робітників одержав цісарску санкцію.

 

(«Дѣло»)

 

Kościół pojezuicki w Przemyślu, wspaniała budowa z kopulą, która przyczynia się do nadania właściwego charakteru widokowi miasta, zagrożonym jest zburzeniem. Dla stawiania na tem miejscu koszar, postanowił rozebrać budowę rząd, który jest jej właścicielem. Tymczasem budynek wcale jeszcze nie jest w stanie ruiny i podobno z łatwością mógłby być do użytku przywrócony. Jest on dziełem Petriniego, jednego z lepszych architektów wieku barokka, tego samego który sprowadzony w XVII. wieku do Polski, stawiał także kaplicę Oświęcimów w Krośnie. Konserwator, hr. Jan Szeptycki czyni usilne starania o odwiedzenie rządu od zamiaru burzenia; podobno zaś ks. biskup Solecki podniósł myśl, aby kościół użyć na garnizonowy, co przy powiększeniu załogi fortecy przemyskiej, nie byłoby zbytecznem.

 

(«Kurjer Lwowski»)

 

____________________________

 

9 квітня 1889 р.

 

Проф. Н. Вахнянина именував п. министер просвіти членом комисії до испитів з науки співу при семинаріях учительских. Екзаминатором з гри на органах именований п. Вшелячиньскій, професор консерваторії музичної у Львові.

 

З Жидачівского пишуть нам: В суботу на саме Благовіщенє дістали вояки повіта жидачівского наказ ставитися до Стрия. З декотрих сел о 4 до 5 миль віддалених від Стрия, вибиралися в пятницю в дорогу, a що у нас на селї тепер велике болото, то декотрі наймали собі фіри, щоби стати на означений час. По селах був плач; жїнки заводили випроваджуючи своїх чоловіків, одні других допитували, чи може сохрани Господи війна, що всїх вояків покликали... Рано на Благовіщенє явилися всї вояки в Стрию перед п. капитаном до "мельдунку". — "А ви чого хочете?" питає їх капитан, "ту вас не треба, идїть до дому!" Добрий се був жарт, тілько не користний для наших бідняків, бо декотрі фіри наймали непотрїбно, а инчих чоботи в болотнистій дорозї зовсїм облетїли..."

 

Для руских паралельок гимназіяльних в Перемишли ц. к. староство мало з висшого порученя виглядати уміщенє і виглядїло в домі п. Гижовского на третім поверсї! Добра печаливість о здоровле дїтей, нема що казати!

 

В місточку Динові, в повітї березівскім, за-для спору міщан з двором о землю прийшло аж до заворушеня, котре мусїла усмиряти жандармерія. Грунти "на Радецкім", обнимаючі до 80 моргів, посїдає уже з-давна дїдич (нинї Збиґнєв Тшецєвскій), але міщане динівскі не зреклись права на ті грунти, бо они були власностію динівских мешканців, а двір кажуть неправно захопив. Оногдї один міщанин поставив на тім поли стовп з написею: "Грунти громади Динова". Коли-ж паробки двірскі з постенфірером жандармерії почали стовп той відкопувати, ударило на них кількадесять міщан і почали зганяти з поля. Покликано жандармерію і та міщан відперла.

 

Церков згорїла дня 2 н. ст. цвітня в селї Доброгостові коло Дрогобича, убезпечена в "Ацієндї" на 7000 зр.

 

Иван Ткачук, вояк з 80-го полку піхоти, вийшов вчера з касарнї, зайшов до шинку при ул. Янівскій, продав плащ, пантальони і камизолю тай переночував на подї, щоби зараз рано пуститися в дальшу дорогу — до Россії. Та патроль войскова вислїдила єго і перетяла нитку єго плянів.

 

З Відня. [Справа конгруальна руского пароха перед найвисшим трибуналом державним у Відни.]

Новий закон конгруальний з 17 цвітня 1885 р. став оcтатними роками предметом частих правничих оспорювань і відкликів до найвисшого трибуналу администраційного. Наше духовеньство дуже мало ще пускалося на ту непевну дорогу: руска покорливість каже нашому чоловікови вдоволятися рїшенєм першої инстанції, ц. к. намістництва. Того за мало було пошкодованому парохови з Рогатина о. Иполиту Дзеровичеви. Против рїшеня ц. к. намістництва і ц. к. министерства просвіти відкликався він до найвисшого трибуналу і дня 3 цвітня відбулася ту публична розправа. Заступство вів адвокат віденьскій д-р Іосиф Порцер.

В рекурсї піднесено, що грунти гр.-кат. парохії Рогатина дуже порозкидувані і віддалені від центра тіла господарчого, положені далеко по-за обсягом як громади катастральної так і самої парохії Рогатина, довіз дуже утяжливий і за-для такої віддали незмірно спинений. Взгляди справедливости і гуманности вимагають для того приложити до гр.-кат. парохії Рогатина виїмкове зарядженє §3. буква в) і г) цитованого закона і призначити для тої парохії надзвичайний додаток, щоби в той спосіб осягнути наміренє згаданим законом зрівнанє парохій. Після виводів адвоката виходить, що в Рогатинї єсть в тім взглядї дїйстно анормальний стан, що отже жадана надвижка єсть в законї зовсїм основана. Однак найвисшій трибунал прихилився до виводів правительственного комісаря і не увзгляднив рекурсу. Посланих єсть в законї бесїда о виїмкових случаях і их увзглядненях, але ті виїмкові случаї можуть лише бути примінені — на них не має нїхто права, правительство не має обовязку их увзгляднити, коротко, се справи чистої ласки правительства. Надармо доказував адвокат, що в такім разї ціле законодавство не мало-би нїякого змислу і всї "виїмкові случаї" треба би з него вичеркнути. Він инакше их понимає: скоро суть іn соncreto всї условія (Voraussetzungen) якогось виїмку — то тогдї мусить бути примінений той виїмок яко lех specialis, сторона має право того домагатися, не лиш благати, органів же правительственних обовязком єсть анормальний стан увзгляднити. Духовник не повинен бути зданий на ласку і помилованє кождочасного правительства, і він мусить мати до своєї сустентації реальну, правну підставу. Виводи адвоката загально подобалися. В авдиторії було також трех Русинів. Д-р Іосиф Порцер єсть в процесах церковно-цивильних "спеціялист", що — анї слова — дуже невдячне поле з огляду на то, що администраційна власть тут єсть найвисшою инстанцією. Послїдними часами зачав д-р Порцер займати о стілько виднїйше становиско, що він єсть головним иниціятором і основателем недавно що-ино концесіонованого товариства асекураційного "Unio catholica" для обезпечуваня низшо-австрійских церквей і домів приходских. Отже в cпpaві асекураційній віддає провід навіть духовеньство віденьске адвокатови, а не, як у нас...

М.

 

Телеграми.

Відень 9. цвітня. Палата послів ухвалила знести з днем 1 липня 1891 р. вільні порти в Трієстї і Рєці.

Пешт 8. цвітня. Тисса предложив в палатї послів закон о льосах.

Берлин 9. цвітня. Говорять, що цісар приймив димисію министра війни і що на єго місце має бути именований ген. Вреде. Урядово потверджують вість, що Висман вивісив на занзибарскім побережу нїмецку хоругов державну замість хоругви нїмецкого всхідно-африканьского товариства.

Лондон 9. цвітня. Палата послів ухвалила в першім читаню закон о збільшеню фльоти.

Люксембурґ 9. цвітна. Приїхав сюди кн. Адольф Нассавскій; на граници повитали єго министри. В пятницю має князь обняти регентію.

Париж 9 цвітня. Президент сенату Лєроає відчитав декрет, на підставі котрого сенат має в деяких случаях вистапати яко найвисшій трибунал судейскій. Перше засїданє трибуналу має відбутися в пятницю.

 

(«Дѣло»)

 

____________________________

 

10 квітня 1889 р.

 

Загальні збори членів товар. имени Шевченка.

Відбулися в недїлю д. 7 н. ст. цвітня. Членів, самих львівских, явилося 20.

Збори отворив о год. 4-ій голова товариства проф. Ис. Громницкій промовою, в котрій, повитавши зібраних членів, присвятив теплі слова памяти покійного о. Стефана Качали, основателя і добродїя товариства.

 

Епилог студентского віча у Львові. Сенат львівского университету завізвав був вчера на 11 год. 7 студентів, щоби им дати публичну нагану за участь в вічу студентскім.

Щоби не наразитись на нові демонстрації, вибрав сенат очевидно таку пору, коли студенти по більшій части порозїздилися на свята. З завізваних явилося отже лиш 4 а крім того зібралось було на коридорах университету около 100 других студентів, котрі підчас того, коли ректор д-р Пєнтак відчитував вирок сенату, почали свистати і співати, словом, устроїли сенатови котячу музику.

 

Нові жерела нафти. На селяньских грунтах в Ивоничу, в копальнях гр. Квилецкого, докопався инжинер Зданович за порадою п. І. Гнївоша, бувшого редактора "Sztandar-у і Strażnіс-и" дуже богатого жерела 30-процентової ропи нафтової. Показуєся, що копальнї в Короспі, Риманові і Ивоничу будуть найбогатші зі всїх копалень нафтових. В Воли Ромборскій і Малинівці в коросненьскім повітї закупила спілка Косиньскій і Яблоньскій з Ряшева і Косиньскій з Стрия нові поля нафтові на селяньских грунтах. Богаті жерела йоду і сїрки в Воли Ромборскій і Малиновці кажуть догадуватись, що там будуть також богаті жерела нафти.

 

Дрібні вісти. Громадї Підкамінь удїлив цісар 100 зр. запомоги на внутрїшне устроєнє церкви. — Дирекція почт і телеграфів постановила відкрити в осени рівночасно з новим будинком почтовим четверту филію почтову в осередку міста при майданї св. Духа, коло лат. катедри. — Кн. Адам Сапіга прибув в недїлю до Відня.

 

Про "мобилизацію" в Жидачівскім повітї знають уже наші читателї з вчерашної дописи. Нa той темат одержали ми сегодня знов кілька звісток. Та "мобилизація" — то перше важнійте дїло новоіменованого ц. к. старости в Жидачеві п. Флехнера, знаного з Золочева. П. Флехнер дістав одного красного дня порученє, щоби 28 резервистів "wszelkiej broni", котрі в своїм часї не відбули вправи з карабином Манліхера, відослав після долученого виказу до Стрия. П. Флехнерови видалося мабуть дане єму порученє якимсь оригинальним — що то всего 28 резервистів?! — тож, не богато роздумуючи, мобилизує цілий свій повіт, щось аж з сїмдесять сел, і піших і кінноту. По селах — ґвалт: чи не війна?! Резервисти спішать то зелїзницею, то возами, то піхотою на означений день до Стрия, на місце збору, — а там команда резервова тілько вибалушила очи! Очевидно, она відослала резервистів назад домів. Що бідні резервисти говорили, вертаючи з Стрия, того казати не буду, кождий догадався. А п. староста Флехнер? А що-ж би ? Нїчо! Незадовго мабуть прийде до него порученє перевести иншого рода мобилизацію — то він тогди переведе єї лучше... на тім поли він дав доказ великої спосібности підчас свого урядованя в Золочеві.

 

Як "Америка" доносить, завязалося в Джерзі Сіті дня 17 н. ст. марта нове руске товариство: "Братство взаїмної помочи имени св. Пeтра і Павла". До братства вписалося пока-що 25 членів, як на початок, досить богато. — Дня 17 марта помер в Олифантї Томко Єдинак, родом з Перунки пов. грибівского, в віці коло 81 лїт. Тїло покійного спроваджено до Шенандору і там 19 марта похоронено. — Никифор Дедла, замешкалий в Шенандорї Па, пошукує брата свого Кипріяна Дедлу з Ганчови в Галичинї. Кипріян мав перед чотирма місяцями прибути з Галичини до Америки, але слїд єго пропав. — Управителем филії "Народної Торговлї" в Шамоках став п. Михайло Копровскій. Поляк Кароль Райс з Шенандору закупив собі в Галичинї село Сведзїну шляхетску.

 

Телеграми.

Відень 10. цвітня. Палата послів ухвалила цілий закон войсковий з зміненими на Угорщинї §§. 14 і 49. Против закона голосували лиш молодо-Чехи і антисемити. При голосованю сконстатував президент палати потрїбні 2/3 части голосів.

Букарешт 10 цвітня. Катарджу зрїкся утвореня кабінету, а король поручив зложити кабинет президентови палати послів Фльорескови. До нового кабинету війдуть мабуть члени давного кабинету.

Париж 10. цвітня. Парлямент має відрочитися аж до мая. Против Булянжера не поробило правительство нїяких кроків в Бруксели. —Умер тут славний хемик Шеврейль в 103 р. житя.

Люксембург 10. цвітня. Місто лагодиться на завтра до торжественного повитаня кн. Нассавского.

Софія 10. цвітня. Радославова і Иванчева засудив суд на рік вязниці за виступленє против князя.

 

(«Дѣло»)

 

Bezpłatne miejsca stypendyjne.

Według odezwy komendy XI. korpusu opróżni się z początkiem roku szkolnego 1889/00 około 250, bądź całkiem wolnych, bądź częściowo wolnych miejsc w wojskowych zakładach wychowawczych, a mianowie: w wojskowym domu sierót 170 miejsc; 30 miejsc na pierwszym i 30 miejsc na trzecim roku wojskowych niższych szkół realnych; 20 miejsc na pierwszym roku wojskowej akademji w Wiener-Neustadt i technicznej akademji w Wiedniu, tudzież 28 prywatnych miejsc funduszowych — oraz 18 miejsc w zakładzie wychowawczym dla córek oficerów w Oedenburgu. O ogólnych i szczególnych warunkach przyjęcia do tych zakładów dowiedzieć się mogą strony interesowane z konkursu, ogłoszonego przez ministerstwo wojny, którego drukowane egzemplarze nabyć można w państwowej drukarni w Wiedniu — lub też w nadwornej księgarni L. W. Seidel i Syn w Wiedniu. Podania o miejsca funduszowe wniesione być mają w nieprzekraczalnym terminie do 15. maja br. za pośrednictwem komend uzupełniających, komend placu, fortecy, jak również i władz politycznych, w tym ostatnim jednak razie najdalej do dnia 10. maja br. Urzędnicy państwowi dołączyć winni swe rodowody i bliższe wyjaśnienia co do ich służby, a względnie tabelę kwalifikacyjną.

 

(«Kurjer Lwowski»)

 

____________________________

 

11 квітня 1889 р.

 

В. Попович. З Станиславова. 

[Роковини Т. Шевченка в Станиславові.]

 

Цісар призволив приняти і носити ордери папскі (хрести pro ecclesia et pontifice) д-ру Іс. Шараневичеви, ректорови о. Ал. Бачиньскому і крил. Величкови.

 

На реформу і реорганизацію школи рільничої в Дублянах, після пляну тїла учительского тої школи, згодилося министерство рільництва. В школї буде заведена метода така як в Чехії, т. є. значно обмежиться теорія на користь образованя практичного.

 

З Рудецкого пишуть нам: Днїстер у нас так позаливав, що всюди вода, і без човна годї куда рушитися. В селї Тершакові коло Комарна вода стоїть майже в кождій хатї, в декотрій досягла до печи, а люде від хати до хати перебираються човнами. Ціла околиця над Днїстром виглядає мов море...

 

Министерство справ внутрїшних вислало до кількох намістництв письмо, де, констатуючи, що справозданя лїкарїв, защіпляючих оспу, суть дуже недбалі, взиває намістництва, щоби они загрозили тим лїкарям дуже острою дисциплинаркою, коли-б не поступали після приписів закона.

 

На дві стипендійні запомоги 3-го мая одноразово по 25 зр. розписав совіт "Народного Дому" конкурс з речинцем до 30 н. ст. цвітня. Запомоги ті достануть два ученики: один з львівскої або станиславовскої єпархії, другій з перемискої. Кандидати мають виказатися, що суть синами селян, рускої народности і руского обряду, відлично учаться в гимназії або школї реальній і потребують запомоги. Петиції треба вносити до управл. совіта "Народного Дому" через дотичні дирекції шкіл.

 

Рада міста Львова надає безплатно 10 місць безплатної науки в войсковій пливальни дїтям львівских горожан. Дїти мусять виказатися метрикою, приналежностію до громади міста Львова і свідоцтвом шкільним. Поданя треба вносити до 30 н. ст. до магистрату.

 

Телеграми.

Відень 11 цвітня. Правительство предложило палатї послів проєкт закона карного і закон о платни служби почтової і телеграфичної.

Пешт 11 цвітня. Силядій именований министром судівництва, Векерлє министром финансів а Сапарій министром торговлї.

Петербург 11 цвітня. Министер комуникацій Павкер помер сеї ночи на запаленє легких.

Букарешт 11. цвітня. До нового кабинету війшли: Катарджу яко президент кабинету і министер для справ внутрїшних; Вернеску яко министер финансів; Ґеразій обняв судівництво: Павческу — домени; Лаговарій — справи заграничні; Ману — війну; Бореску — просвіту. Необсаджена ще тека министра робіт публичних.

Люксембурґ 11 цвітня. Приїхав тут кн. Нассавскій а нарід і житель міста приняли єгo з великим торжеством. Князь приймав на авдієнції раду державну і висказав надїю, що позискає собі незадовго повну симпатію цілого народу.

 

(«Дѣло»)

 

____________________________

 

12 квітня 1889 р.

 

В справі центрального руского комитету виборчого принесла Neue freie Prеssе ось таку телеграму зі Львова: "Старі і молоді Русини (D. Altruthenen und d. Jungruthenen), після договору, утворять до веденя виборів до сойму окремі комитети. То рїшенє єсть звернене против митрополита Сембратовича, котрий дав пізнати, що на случай, як би утворився спільний рускій комитет центральний, так само як при остатних виборах до ради державної, вмішаєся в акцію виборчу. Оба рускі комитети виборчі будуть від случаю до случаю порозуміватись і поступати солидарно." — Отсе донесенє Neue freie Presse, инспироване, можна догадуватись, кимсь из кругів общества "Русская Рада". Тілько-ж оно так не єсть. Може бути, що хтось і бажав-би спровадити хаос в акцію виборчу якимись двома "окремими комитетами", — тількож се не удасться. Всенародне віче у Львові поручило соймовому клюбови рускому зложити комитет виборчій і посли рускі волю віча сповняють. Нїякого другого правно зложеного комитету руского не сміє і не може бути, а коли-б такій комитет і справдї зложився, — чого ми не допускаємо, — то був-би се комитет самозванчій і покутний. Правдивий комитет рускій єсть тілько той, котрий организують рускі посли з мандату віча. В тім комитетї засядуть і відпоручники Впр. митрополита Сильвестра Сембратовича, котрий від самого разу признав правність комитету постановленого вічем і радо згодився брати участь у виборчій акції, веденій тим комитетом. З всего отже виходить, що телеграма в Neue fr. Presse єсть тілько чиїмсь нерозумним і невдалим маневром, обчисленим на підкопанє поваги центрального комитету, остаючого під проводом руского клюбу посольского і на викликуванє якогось недовірія серед людей складаючих той комитет.

 

Новий Х-тий корпус армії в Перемишли має складатися з частини 1-ого (краківского) і з частини XI-го (львівского) корпусів і з штабу дотеперїшного моравско-шлеского корпуса. В склад Х-го (перемиского) корпуса увійдуть з 1-го корпуса полку піхоти 10, 40, 45, 77 і 90, а з ХІ-го корпуса полки 9 і 89. Тим чином територіяльний округ корпуса перемиского буде обіймати доповняючі команди полків піхоти: перемиского, ряшѣвского, ярославского, самбірского, сяніцкого, стрийского і городецкого.

 

Устні испити зрїлости в учительских семинаріях начнуться сего року в таких днях н. ст.: у Львові в мужескій семинарії 1 липня, в женьскій 18 червня; в Станиславові 2 липня; в Тернополи 22 червня; в Перемишли 11 червня; в Ряшеві 1 липня; в Тарнові 24 червня; в Кракові в мужескій семинарії 11 червня, в женьскій 17 червня. — Кандидати і кандидатки мають внести свои поданя до дирекцій дотичних семинарій до кінця цвітня.

 

Перегляд политичний.

Дві найважнїйші справи маємо нинї до занотованя: з Пешту доносять именно, що новий закон войсковий одержав вже для обох половин держави цісарску санкцію і що Тисса заповів проєкт знесеня льотерії.

На вчерашнім засїданю палати послів предложило правительство проєкть закона карного, котрий, як кажуть, єсть лиш копією такого-ж закона нїмецкого. Проєкт сей противиться в дечім навіть основним законам і длятого для єго ухваленя треба буде 2/3 части членів. Так сказано н. пр. в постановах о провинах правних, що коли приватна сторона внесе жалобу о оскорбу чести через прасу, то справа ся не має ити перед суд присяжних, лиш перед звичайний трибунал. За злочиньство прасове може дотична газета бути засуджена на утрату що найменше половини кавції. Цілий проєкт нового закона карного обнимає 516 параграфів, а найбільше змінено ті параграфи, що мають характер политичний. Замість дотеперїшного §.38, котрий містить в собі постанови о карах за головну зраду, єсть аж 11 нових параграфів. Дальше належать тут всї ті тайни товариства, маючи на ціли головну зраду, даванє помочи ворогови підчас війни, зраджуванє тайн другому правительству (параграф ґефкеновскій) і т. и. За зраджуванє операцій войскових друком в часї мира назначена кара 500 зр. а підчас війни 5 лїт тяжкої вязниці. Каридостойними суть дальше: оскорба других родин пануючих, послів, членів парляменту і сойму. Фальшованє виборів буде каратися вязницею аж до 2 лїт, а підкупство при виборах вязницею аж до одного року. Хто брав-би участь в товариствах, маючих на ціли знесенє супружества і власности, буде караний вязницею аж до двох лїт.

Опісля мотивував кн. Лихтенштайн своє внесенє в справі приступленя Австрії до розпочатої Швайцарією акції в користь робітників. Внесенє Лихтенштайна принято одноголосно. Відтак наступила дебата над увільненєм від оплати належитостей индемнизації пропинаційної. Против сего промовляв пос. Барайтер. Гербст зажадав застереженя, щоби для держави не вийшла яка шкода з викупна пропинації. Мин. Залескій доказував, що титул "ц. к. дирекція пропинаційна" не вкладає на державу нїяких обовязків. По промові референта Межника розпочалася над сею справою спеціяльна дебата. Пос. Менґер промавляв против увільненя від стемпля квитів на відбиранє сум відшкодованя пропинаційного. Мимо того принято при голосованю ціле предложенє без дальшої дискусії і ухвалено ще резолюцію: Взиваєся правительство, щоби постанови галицких взглядно буковиньских законів краєвих, нормуючих гарантію краю, були уміщені в текстах дотичних облигацій. Опіля приступлено до дальшої дебати над буджетом министерства торговлї і на вечѣрнім засїданю ухвалено цілий буджет сего министерства.

 

Телеграми.

Відень 12 цвітня. Великій князь Петро Виїхав вчера до Кієва, — поголоску о атентатї на царя уважають тут за маневр биржевий.

Рим 12 цвітня. Король Гумберт виїде в другій половинї мая з Криспим до Берлина. Королева бельгійска виїхала з Миляно до Венецї а з відси поїде до Мирамаре.

Вашинґтон 12. цвітня. Сполучені держави, Нїмеччина і Англія згодилися поки що вислати до самоаньских островів лиш по одному кораблеви.

Букарешт 12. цвітня. Катарджу сказав в парляментї, що окликом кабинету що-до политики заграничної єсть неутральність. На то відповів ему Карп, що неутральність підчас війни не має нїякого значеня. Дальше сказав Катарджу, що нове правительство розслїдить справу видаленя россійских підданих і переконаєся, о скілько оно було оправдане.

Люксембурґ 12. цвітня. Князь Нассавскій зложив на торжественнім засїданю парляменту присягу на вірність королеви і на конституцію.

Париж 12. цвітня. Парлямент відрочено аж до 14. мая. Похорон хемика Шеврейля відбудеся коштом держави.

 

(«Дѣло»)

 

"Ring" wódczany.

Sobkowstwo stronnictwa propinacyjnego zaczyna przybierać rozmiary niesłychane. Po kolei obdarzyło nas ustawą wódczaną, obarczającą nadmiernym podatkiem konsumentów. Dla siebie, dla "producentów" uzyskali przytem kontyngent wódczany, przedstawiający rocznie wartość 5 miljonów zł., premię za produkt, przedstawiający drugich 5 miljonów, premię wywozową reprezentującą dalszy miljon, dalej 22 miljonów dła właścicieli propinacji, wreszcie ustawę sejmową o wykupnie tejże propinacji. Przy tym ostatnim "interesie" obszarom dworskim zapłaci kraj około 63 miljonów zł. z góry, chociaż propinacja znacznie mniej warta. Ale nie dosyć na tem. Wódka zdaje się być owym tajnym środkiem, za pomocą którego można się wzbogacić bez pracy, i górować w kraju nad interesami wszystkich innych warstw społeczeństwa.

O projektowanym "ringu" wódczanym już przed rokiem donosiliśmy. Widocznie nasi wytrawni mężowie stanu, którym przy prywacie sprytu i chytrości odmówić nie można, po uzyskaniu brzęczących "ulg" wódczanych w postaci kilkunastu miljonów guldenów rocznie na koszt konsumentów — wstydzili się wystąpić z nowym formalnym zamachem na kieszen konsumentów. Dziś sprawa ta inaczej stoi. Koło polskie od objęcia przewodnictwa przez Jaworskiego rzadko bywa zwoływane na posiedzenia, a zwoływane posiedzenia nie mogą się odbywać, bądź to z powodu braku kompletu, bądź to wskutek dekomplelowania rozpoczętego już posiedzenia. Za to tem pilniej chodzą teraz członkowie Kola na poufne narady celem założenia ligi "spirytusowej", tj. związku gorzelników, aby dowolnie ustanawiać ceny wódki, i tym sposobem dowolnie wyzyskiwać konsumentów.

Jak nam z Wiednia donoszą, już od kilku dni odbywają się w tym celu tajne narady pod patrjotycznem hasłem "celem podniesienia rolnictwa i dobrobytu kraju". Chodzi o to, aby skoncentrować w Austrji sprzedaż wódki w ręku jakiegoś dyrektorjum. Temu dyrektorium spekulacyjnemu mają podlegać wszyscy gorzelniey. Wszystkim którzyby dobrowolnie postanowieniom tego dyrektorjum poddać się nic chcieli, grozi nieochybna ruina. Tak poniszczono u nas drobny przemysł i rękodzieła za pomocą spisku kapitalistów, tak mają teraz być zniszczone u nas drobne gorzelnie i posiadacze jednowioskowi, gospodarze skromni, którzy na spekulacjach się nie rozumieją.

Niezawodnie w znanej części dziennikarstwa naszego "niezawisłego" rozpocznie się agitacja za tym zamachem uknutym na kieszeń konsumentów. Grynderslwo banku spirytusowego z kapitałem 20 miljonów, pod patronatem gotowego zawsze do takich interesów Landerbanku, będzie zapewne chwalone jako "początek nowej ery ekonomicznego rozwoju w naszym kraju" przedstawiać nam będą zapewne, że za pomocą banku spirytusowego, który się wyłonił w głowach niemieckich kapitalistów, będziemy rujnowali (!) Niemców itp.

Ale biedny kraj, szczególnie mali gorzelnicy na ten lep iść nie powinni, owszem powinni protestować przeciw zmonopolizowaniu całej produkcji wódczanej i handlu w ręku kilku spekulantów. Dla scharakteryzowania zaś całego tego zamachu na ludność wiejską i miejską ze strony grynderów i międzynarodowych spekulantów (bo do ligi spirytusowej mają należeć niemieccy i węgierscy kapitaliści obok kilku Polaków ze względu na możne wpływy tychże, — dość powiedzieć, że do komitetu należą i tacy posłowie polscy, którzy żadnej gorzelni nie mają, ale traktują rzecz ze stanowiska "dobrego interesu".

Na konferencjach poufnych założycieli "ringu" brała udzial połowa Kola polskiego, między innymi: Romaszkan, Roman Potocki, Stadnicki, Struszkiewicz, Rozenstock, Piniński, Rappaport itp. Za plecyma ich stoi Landerbank. Przy wykupnie propinacji obliczyła większość sejmowa, że kraj na tym interesie nic nie straci, bo konsumeja wódki się nie zmniejszy. Skoro jednak kraj zapłaci propinatorom 63 miljonów, wówczas "ring" wódczany, podnosząc ceny wódki, zmniejszy konsumcję, a przez to narazi kraj przy interesie propinacyjnym na niechybne dodatkowanie.

Ci sami panowie jednak za zbrodnię "narodową" poczytali posłowi Gniewoszowi, że sumiennie spełniając powinność obywatelską, ostrzegł kraj przed grożącemi mu na przyszłość dopłatami z podatków na fundusz propinacyjny.

 

(«Kurjer Lwowski»)

 

____________________________

 

13 квітня 1889 р.

 

Письмо пок. Володимира Барвіньского.

Отож ми нині, при нагоді поминок, подаємо одно письмо пок. Володимира Барвіньского, писане 1879 року до о. Гната Рожаньского в Хотїни під Калушем, рівно-ж завчасно згасшого народолюбця. Письмо тo, повне розумних гадок политичних — подаюче плян политичної организації Русинів-народовців і поясняюче ґенезу нашого "Дѣла", звучить дословно так...

 

В церкви львівского монастиря Василіянок при ул. Стрийскій будуть відправлятись служби Божі в недїлї і свята о год. 1/2 10 рано. Відправляти богослуженя приняли на себе настоятелї львівскої семинарії духовної при участи хору питомців. Тим чином будуть могли в богослуженях брати участь мешканці Стрийского передмістя, котрі доси не мали близько себе нїякої церкви.

 

Праці Русинів в Академії наук в Кракові. На засїданю комисії антропологичної повідомив секретар Академії д-р Коперницкій, що послїдними часами надіслали між иншим з поля краєвої етнографії такі праці: п. Ив. Лещишак 68 пісень Лемків з села Біличина, пов. горлицкого; п. Ів. Колеса, давнїйше предложену комисії, а тепер на ново впорядковану збірку пісень народних з нотами до співу з села Ходович, пон. стрийского і опис обрядів людових в тім селї; п. Ів. Франко, рукопись з 1450 пословицями, дикціями, висказами і т. п., уложеними в поазбучнім порядку, що єсть вельми цінним причинком до етнографії Русинів. Комисія заявила, що після можности помістить ті праці в своїх виданях.

 

Спадщина бл. п. Якова Головацкого. Родина покійного роздїлила наукову спадщину по Як. Головацкім в такій спосіб: Россійскі книжки і журнали перейдуть до библіотеки "Народного Дому"; галицко-рускі виданя, майже в комплетї, віддадуться публичній библіотеці императорскій в Петербурзї з тим застереженєм, щоби устроїти при тій библіотеці галицко-рускій віддїл, котрий би доповнявся достойно дальшими виданями галицкими; нїмецкі твори і на инших славяньских язиках війдуть до виленьскої библіотеки публичної, котрою управляв покійний; рукописи віддасть родина львівскій Галицко-Рускій Матици".

 

Сенатови университету львівского висказав министер просвіти признанє і подяку за ювилейну фондацію "Дому университетского".

 

Дрібні вісти. Громада Ланчин, пов. надвірняньского, одержала 100 зр. підпомоги цісарскої на будову каплиці. — В Самборї підрїзав собі горло зничайним ножиком один селянин, придержаний за якусь провину в міскій вязници; тяжко ушкодженого відставлено до шпиталю. — У Львові помер промисловець Александер Батіг в 54 р. житя. — У Відни увязнено члена віденьскої конгрегації Мехитаристів, маючої ціль виховувати вірменьско-католицких священиків, Аведика Ґоілава, за дефравдацію 22.000 зр., даваних на служби Божі. — Намістник гр. Баденій виѣхав вчера з Відня, вертаючи у Львів. — Сина президента Сполучених Держав, Руселя Герісона, увязнено за перепечатанє в своїй газетї статьї з иншої часописи, містячої різні клевети. Мають випустити єго на волю, коли зложить 5.000 долярів на кавцію.

 

Загальні збори товариства "Руска Бесїда" у Львові відбулися дня 8 н. ст. цвітня сего тиждня в комнатах того-ж товариства. Збори відкрив заступник голови уступаючого видїлу д-р Евг. Олесницкій згадкою про померших в посліднім році людей, котрих дїяльність і симпатії вязались тїсно з цілями "Рускої Бесїди", а именно про пок. о. Стефана Качалу, котрий в своїм завіщаню щедрою рукою підпоміг рускій театр, пок. о. Іосифа Барвіньского, многозаслуженого на поли драматичної литератури пок. Йвана Гриневецкого і Стефана Стефурака, довголїтних і дїяльних сподвижників рускої сцени. Память тих померших почтили присутні встанєм з місць і порїшили умістити то в протоколї заг. зборів. Відтак вибрано проф. Романчука предсїдателем ad hoc і він проводив зборам, покликавши на секретарів проф. Киршака і п. Стахуру. — В имени уступаючого видїлу зложив п. Кость Панківскій справозданє з дїяльности видїлу. Із того справозданя обнимаючого дїяльність Рускої Бесїди яко огнища товариского житя львівских Русинів піднести належить то, що число членів в послїднім році значно збільшилось і що товариство то стало справдїшним осередком товариского житя львівскої Руси, котра збиралася в мясниці що-тиждня на забави з танцями а відтак в постї на вечерниці з відчитами, продукціями вокальними та музикальними, деклямаціями і товарискими играми, устроюваними при помочи членів "Акад. Братства", котрому Руска Бесїда відчиняла все гостинно і щиро свої комнати. Також брала Руска Бесїда дїяльну участь у всїх народних торжествах і загально-руских манифестаціях, які відбувались в послїднім році. — Опісля відчитав п. К. Паньківскій справозданє касове з обороту фондів самого товариства і фондів театральних, а д-р Олесницкій справозданє з дїяльности видїлу в справах руского театру. Всї ті справозданя приняли загальні збори до відомости, а основний реферат театральний нагородили голосними оплесками. — Також принято до відомости справозданє комисії контрольної, котра переглянувши книги рахункові товариства знайшла все в порядку і внесла удїлити уступаючому видїлови абсолюторію. Абсолюторію удїлено. — Слїдували вибори до нового видїлу, при котрих вибрано абсолютною більшостію голосів на видїлових пп. проф. Романчука, Гладиловича, Илярія Огоновского, инж. Ганинчака, д-ра Олесницкого, Сїчиньского і Панківского, а на заступників о. Куницкого, инж. Варанівского і д-ра Ст. Федака. До контрольної комисії на слїдуючій рік покликано пп.: проф. Петра Огоновского, д-ра Дїдошака і проф. Ром. Заклиньского. Вкінци порїшив збір на внесенє уступаючого видїлу взяти иниціятиву в справі здвигнєня у Львові будинку для руско-народного театру, в котрім могли-би міститись також руско-народні товариства, а по довгій дискусії, в котрій взяли участь проф. Романчук, д-р Олесницкій, д-р К. Левицкій і д-р В. Дїдошак, поручено нововибраному видїлови завязати в порозуміню з другими руско-народними товариствами в тій справі комитеть, до котрого увійшли-би представителї тих товариств і другі поважні і дїяльні одиниці з руского загалу. Внесенє се запало одноголосно і на тім закінчились загальні збори при загальнім одушевленю.

 

Телеграми.

Відень 13 цвітня. Урядова газета віденьска оголосила санкціонований цісарем новий закон войсковий.

Трієст 13 цвітня. Королева бельгійска приїхала до Мирамаре. Архикн. Стефанія їздила їй на стрїчу аж до Гориції.

Букарешт 13. цвітня. Катарджу сказав в палатї послів, що Румунія мусить держатися неутральної политики і не може терпіти анї чужих интриг в своїм краю, анї дозволяти на агитації против сусїдних держав.

Рим 13. цвітня. В справі подорожи короля Гумберта до Берлина не порїшено ще нїчого.

Берлин 13 цвітня. Склад нового кабинету румуньского викликав тут загальне невдоволенє. — Ходить чутка, що папа розпочав переговори в справі установленя архиепископства в Берлинї.

Люксембург 13 цвітня. Кн. Адольф одержав від цісарїв австрійского і нїмецкого дуже сердечні телеграми гратуляційнї. Викликало тут загальне невдоволенє, що князь явився першій раз в прускім шеломі.

 

(«Дѣло»)

13.04.2014