Процеси в мозку, що обробляють слухові та рухові сигнали, тісно пов'язані між собою. Впродовж тривалого часу вчені вважали, що розпізнавання мови відбувається виключно в лівій півкулі. Група дослідників під керівництвом Грегорі Когана з Нью-Йоркського університету довела, що в розпізнаванні мови беруть участь обидві півкулі.
Дослідники мали можливість застосувати спеціальний метод дослідження - електрокортикографію. При цьому електроди не потрапляють на зовнішню частину черепа, як при поширеному методі електроенцефалографії, а перебувають безпосередньо на поверхні мозку. Таким чином стало можливим точне визначення локалізації нейронної активності. Крім того, цей метод був менш чутливим до побічних сигналів, які виникають у результаті рухів нижньої щелепи під час розмови.
Учасниками дослідження стали 16 пацієнтів нью-йоркської лікарні, яким під склепіння черепа імплантували електродів (з клінічних міркувань, не пов’язаних безпосередньо з експериментом).
Стежачи через електроди за мозковою активністю учасників, експериментатори спонукали їх виконувати типові дії для процесу розпізнавання мови – повторювати почуті слова або ж беззвучно здійснювати відповідні рухи ротом. При цьому науковці визначали, у яких ділянках мозку збуджувалися нейрони. Як виявилося, у процесі розпізнаванні мови активуються обидві частини мозку, але – в різний спосіб.
Досі панувала думка, що у процесі розпізнавання мови бере участь головно ліва півкуля (на це, зокрема, вказували наслідки інсульту: якщо крововилив трапляється у ліву півкулю, пацієнт значно частіше втрачає здатність говорити і повторювати почуте, ніж у випадку крововиливу у праву). Дослідження стало доказом того, що складні лінгвістичні завдання – граматичні та семантичні – фактично виконує одна півкуля головного мозку – ліва. Проте участь у базовому сенсомоторному розпізнаванню мови беруть участь обидві півкулі.
30.01.2014