Точка неповернення

Україна заплуталась між китайським побажанням-прокльоном ворогові «жити в часи змін» (活在變化的時代 – так воно виглядає в ієрогліфах; а так, якщо вірити Google, звучить: Huó zài biànhuà de shídài) і зрозумілішим на слух російським «блажен, кто посетил сей мир в его минуты роковые».

 

Жертви тижня

 

Роками екзальтовані громадяни твердили, що незалежність впала Україні, як манна небесна, а, на їх думку, для такого блага треба було багато борні та обов'язково жертв. Хотіли — маєте. В незалежній державі гинуть її громадяни і люди, які втекли до нас з картопляної джамахірії. Тепер будуть говорити про сакральний сенс офір, на могилах проголошувати якісь полум'яні речі, а на барикадах волатимуть про помсту. І навряд чи хтось скаже про те, що разом з 20-річним Сергієм Нігояном і 26-річним Михайлом Жизневським, які першими загинули на вулиці Грушевського, загинули всі їх ненароджені нащадки. Революція потребує жертв.

 

Вони пішли першими

 

Майдани тижня

 

Викохана політтехнологами теза, вкрадена в Д.Р.Кіплінґа, про те, що «Захід є Захід, а Схід є Схід, і їм не зійтися вдвох, Допоки Землю і Небеса на Суд не покличе Бог», в Україні зазнала фіаско. Приклад столичної революції перейшов на місця, де відкрилися, як кажуть опозиціонери, «другі фронти». Почалося все традиційно з Галичини, де й без того все було зрозуміло (лише заява намісника про відставку, написана і потім відкликана, виглядала геть по-пацанячому), відтак шарпнуло сонну Вінницю, рустикальні Суми і Чернігів, периферійні Черкаси і Кіровоград. Марші протесту пройшли в аполітичній Одесі, а найгарячіше було в Дніпропетровську і Запоріжжі. В Донецьку захисники обласної держадміністрації побилися між собою.

 

Міліціянти скручують активістів, активісти прориваються в адміністративні будівлі, за що згідно з «законами 16 грудня» муситимуть сісти всерйоз і надовго. І тут виникає третя сила. Кажуть, що зі столичного СІЗО раптово випустили такого собі Євгена Анісімова, якого так само раптово затримували в Борисполі 22 жовтня минулого року. В цюпі громадянин мав сидіти до 13 лютого. Цимес цієї новини полягає в тому, що Анісімова називали «смотрящім» в Запоріжжі, і тепер він буде то місто «зачищати», бо хоч міліція демонстрантів з-під ОДА розігнала, проте владі, напевно, того ефекту було не досить. Тепер, крім правоохоронців і тітушок, на сцену вийдуть бандити.

 

Це Черкаси. І на захід, і на схід так само пече

 

Торги тижня

 

Лідерів офіційної опозиції Кличка, Тягнибока і Яценюка президент Янукович покликав на переговори. Перед тим на Банковій створили робочу групу для розгляду питань з вреґулювання політичної кризи, до якої ввійшли секретар Ради національної безпеки і оборони Андрій Клюєв, радник президента Андрій Портнов і міністр юстиції Олена Лукаш. Те, що в цій компанії фіґурує Клюєв, для нормальних людей є нонсенсом, бо саме Андрій Петрович, зі слів відставленого намісника Києва Олександра Попова, віддавав наказ «Беркуту» робити першу масакру на Майдані. А тепер Клюєв — миротворець, і розумійте то, як хочете.

 

Янукович запропонував опозиціонерам посади в уряді та обіцянку амністувати затриманих. Перший момент дуже подібний на підкуп, а другий нагадує перемовини терористів з правоохоронцями: «Ми почнемо відпускати заручників, коли ви дасте нам літак і мільйон».

 

Тепер думають, як домовлятися з тим, кого називали злочинцем

 

Що ж до згаданого Попова, то його на посту голови Київської міської держадміністрації замінив нардеп-реґіонал Володимир Макеєнко. І хай хтось скаже, що в Януковича немає почуття гумору: Володимир Володимирович жодного дня у своїй трудовій діяльності не мав стосунку до муніципальної діяльності, а снігу в столиці вже аж задосить.

 

«Беркут» тижня

 

В Івана Франка була колізія з беркутом, бо в 1882 році він за півтора місяці написав повість «Захар Беркут», яку в школі читають навіть малописьменні, а вже за рік паплюжив птаха віршем.  В сучасній Україні з «Беркутом» все зрозуміліше — людей там нема. Фотографувалися з роздягненими полоненими фашисти, а тепер це роблять українські «правоохоронці»; фашисти стріляли по червоному хресту, зараз медпункт повсталих розгромив «Беркут». І марно сподіватися, що ще груднева ініціатива, озвучена в Верховній Раді нардепом-опозиціонером Володимиром Ар'євим, щодо розпуску цього спецпідрозділу щось дасть. Ті, хто ще залишається в лавах спецпідрозділу, після його ліквідації не підуть охоронцями супермаркетів чи таксистами. Підготовані люди без жодних моральних бар'єрів будуть страшніші за гопоту і рекет, разом взятих. 

 

А саме слово «беркут» тепер не комільфо. Від своєї назви відмовився хокейний клуб «Беркут». Скоро і найбільший орел в світі попросить, щоб його називали виключно латиною: Aquila chrysaetos.

 

Інформація для оптимістів

 

29.01.2014